Чиясь рука висунулася з-за бульдозера, щоб допомогти розпластаному чоловікові — зрозумілий і, либонь, похвальний намір, проте, безперечно, нерозумний. Означена рука належала відставному поліціянтові Нейту Мак-Ґі, котрий, програвши минулого вечора на асфальті шосе 31 більше сотні доларів, втішав себе парою хибних думок; перша: якби він точно знав, що одного дня місіс Мак-Ґі може знову прокинутися, він би зовсім не грав; і друга: принаймні він вичерпав свою невдачу на цей тиждень. Аж ніяк. Віллі стрелив утретє, впіймавши лікоть простягнутої руки. Черговий крик, і Мак-Ґі беркицьнувся з-за бульдозера. Віллі порснув ще чотирма швидкими пострілами, перевіряючи сталеву плиту, встановлену над радіатором бульдозера, і почув, як марно дзенькнули, відбиваючись рикошетом, кулі.

Френк вихилився з-за сховку першого бульдозера з пістолетом і видав швидку серію пострілів у бік Віллі. У 1968-му Віллі був здатен за кутом руки Френка оцінити, що ті постріли підуть далеко вбік, але 1968-й був п’ятдесят років тому, а можливість бути підстреленим миттю позбавляє тебе розслабленості. Віллі з Клінтом метнулися в укриття.

Поки машина Джека Албертсона, скрегочучи уламками в себе під носом, котилася крізь клуби сльозогінного газу й чорного диму на «Флітвуд» і передні двері, крізь діру в паркані пролізло барило другого бульдозера, який вів тренер Вітсток. Як Албертсон перед ним і Карсон Стразерс позаду нього, тренер Вітсток тримав для захисту свій відвал піднятим. Він чув постріли, чув крики, але Нейта Мак-Ґі, який тримав себе за лікоть на землі перед ним, бачити не міг, тож коли бульдозер розчавив пораненого чоловіка, тренер Вітсток подумав, що то гусениці його машини переїхали через одну з тих підпалених шин.

Він чимдуж горлав. Він проривався тут так, як навчав робити своїх гравців — безоглядно і невідступно!

На своїй підвищеній позиції при вікні кімнати відвідувань Ренд дочекався, коли перший бульдозер опиниться між брамою і передніми дверми, і тоді відкрив вогонь. Його кулі вдаряли в залізо там і там, рикошетячи без пуття. Піт Ордвей, сини Вітстока і Ден «Тримач» Трітер під прикриттям другого бульдозера опинилися перед розчавленим трупом Нейта Мак-Ґі. Протигаз загиблого був повний крові, а його тулуб вихлюпнуло поза лямки бронежилета. Кров розбризкало з гусеничних траків; шматки шкіри лопотіли, як прапорці. Руп Вітсток відплигнув від цього місива, очищуючи риганням нутро, але виставивши себе на лінію вогню Ренда.

Перший постріл Ренда схибив десь на дюйм повз голову його цілі, другий — на півдюйма. Ренд подумки вилаявся і третій постріл поклав у центр спини жертви. Куля ввігналась у бронежилет, який був на ньому, і чоловіка переломило в поклоні. Він скинув руки до неба, наче фанат, що робить хвилю на стадіоні. Ренд стрелив учетверте, цього разу нижче. Він поцілив жертві в сідниці, і той розпластався ницьма.