Зрештою він вимкнув світло, втративши можливість розглядати свою Джіні, і спробував заснути. Сон прийшов, але разом із ним прийшли й кошмарні видіння. Йому снилося, що він був із Гвен, цілував її, міцно обіймав. Але, коли його губи торкнулися її губ, виявилося, що це була зовсім не Гвен - він цілував Бретана Брейта, Бретана, губи якого були сухі й тверді, а кам'яне око світилося поряд у темряві страшним вогнем.

А після цього він знову біг нескінченно довгим тунелем, біг, сам не знаючи куди. Але позаду себе він почув плескіт води, і, коли повернувся і подивився через плече назад, йому здалося, що він побачив-одиноку людину, яка штовхає довгим жердиною порожню баржу. Вона пливла по маслянистих водах потоку, а Дерк біг сухим камінням, але в його сні це не мало значення. Він біг і біг, але кожного разу, як він обертався, баржа була все ближче і ближче, все більше і більше, і нарешті він побачив, що людина на кормі не має обличчя, зовсім нема обличчя. Потім прийшов спокій, і решту довгої ночі Дерк проспав без сновидінь.

Світло сяяло там, де не мало бути ніякого світла.

Він проникав навіть крізь його зімкнені вії та дрімоту. Джерело жовтого, нерівного світла було зовсім поруч, потім трохи віддалилося. Дерк ледь усвідомив, коли промінь світла вперше вторгся у його тяжкою працею зароблений сон. Він пробурмотів щось невиразне і відвернувся. Десь поруч гули голоси, хтось засміявся коротким, уривчастим смішком. Дерк продовжував спати.

Тоді його штовхнули в обличчя.

Його голова відлетіла убік, і ланцюги сну розсипалися у спалаху болю. З розгубленим і перекошеним від болю обличчям він спробував сісти, не розуміючи де знаходиться. У скронях шалено стукало. Світло було надто яскравим. Він підняв руку до очей, щоб захистити їх від світла та від ударів. Знову пролунав сміх.

Повільно свідомість поверталася до нього.

Звісно, ​​це були брейти.

Один із них, довготелесий, кістлявий чоловік із шапкою кучерявого чорного волосся, стояв біля протилежної стіни тунелю, тримаючи Гвен однією рукою, іншою стискаючи лазерний пістолет. Рушниця на ремені висіла в нього за плечима. Руки Гвен були пов'язані за спиною. Вона стояла, опустивши очі.