ФантастикаВмираюче світлостр 303
Светлый фон

 

- Чому ти відокремився від Лорімаара? - Запитав Дерк.

 

– Як ти гадаєш, чому? Джаан тепер близько. Я мушу знайти його раніше, ніж це зроблять вони. Саанел наполягав, щоб ми пішли далі вниз за течією річки, запевняючи, що там буде легше перебратися на другий бік, а я навмисне посперечався з ним. Лорімаар надто втомився, щоб залишатися підозрілим. Він здатний думати тільки про те, що скоро спіймає та вб'є Джаана. Він одержимий жагою помсти, т'Ларієне? Я думаю, що він уже бачить біля своїх ніг закривавлене тіло Вікарі, забувши, що Вікарі – серйозний супротивник. Загалом, я відколовся від них і пішов нагору за течією. Мені вже стало здаватися, що я зробив помилку. Справді, нижче було б легше перебратися через річку вбрід, чи не так?

 

Дерк знову кивнув головою.

 

Джанасек посміхнувся.

 

- Мені дуже пощастило, що ти з'явився.

 

- Тобі знадобиться набагато більше везіння, щоб знайти Джаана раніше брейтів, - попередив Дерк. - Можливо, вони вже перейшли річку, і не забувай у них собаки.

 

- Це мене мало хвилює, - відповів Джанасек. - Тепер Джаан наближається до мети, і на відміну від брейтів я знаю, куди він прямує. Він біжить до печери, т'Ларієне! Мій Тейн завжди цікавився печерами. У дитинстві він часто брав мене із собою обстежити підземні ходи. Він водив мене по таких моторошних покинутих шахтах, які й у кошмарному сні не присняться. Кілька разів ми побували в підземеллях стародавніх міст, де мешкали демони, – він усміхнувся. – Бували ми й у загиблих спільнотах, розорених давніми Великою війною. Там досі повно невгамовних привидів. Джаан Вікарі знав усі підземелля. Він водив мене по них і розповідав мені їхні історії, напам'ять читав оповіді Айріна Високорідного Глоустоуна, Джейміс-Лайона Таала та канібалів Глибоких Вугільних шахт. Він був чудовим оповідачем.

 

Дерк мимоволі посміхнувся.

 

- Невже йому вдавалося так сильно залякати тебе?

 

– Залякати? Так! Я просто вмирав від страху, але згодом загартувався. Ми обидва були молоді, т'Ларієн. Пізніше, набагато пізніше, саме в печерах під Ламераанськими пагорбами ми поклялися укласти союз заліза та вогню.