А може, й ні. Бо ті губи розійшлися в посмішці.
— Щось сталося, — сказала Астрід. — Чи не так, Джеймі? Щось сталося, і невдовзі Мати прибуде сюди.
* * * * *
Я різко прокинувся від власного зойку. У ліжко я лягав у трусах, проте зараз голим стояв у кутку. Я стискав у правій руці ручку з тумбочки і штрикав нею собі у ліве передпліччя, де виднілося маленьке сузір’я синіх цяток, яке швидко збільшувалося. Ручку я кинув на підлогу і заточився назад.
«Стрес, — подумав я. — Саме від стресу до Г’ю повернулася призматика, там, на служінні в окрузі Норріс. І сьогодні був стрес. Крім того, ти ж не солі собі в очі насипав. І не прийшов до тями надворі, жеручи землю».
Була чверть на п’яту ранку, та кошмарна ранкова пора, коли знову засинати вже пізно, а прокидатися й співати ще рано. З меншої своєї сумки я витяг книжку, сів біля вікна й розгорнув її. Мої очі вбирали слова так само, як рот увечері вбирав Нормин суп і салат: не розбираючи смаку. Врешті-решт я облишив намагання щось зрозуміти й просто сидів, вдивляючись у темряву, чекаючи світання.
А воно не квапилося.
* * * * *
Поснідав я в номері у Джейкобза… якщо одну грінку й півчашки чаю можна назвати сніданком. Чарлі ж навпаки — ум’яв фруктовий салат, яєчню і чималу купку картоплі по-селянському. І як тільки це все в ньому, такому худому, вміщалося — загадка. На столі біля дверей стояла скринька з червоного дерева. У ній, сказав мені він, лежали його інструменти для зцілення.
— Обручками я більше не користуюся. Потреба в них відпала, бо моя сценічна кар’єра завершилася.
— І коли ти почнеш? Я хочу, щоб усе це якнайшвидше закінчилося і я міг поїхати звідси.
— Уже зовсім скоро. Твоя давня подруга днями дрімає, зате вночі їй не спиться. Минула ніч була для неї особливо важкою, бо я сказав міс Ноултон, щоб не давала їй опівночі ліки від болю — вони пригнічують мозкові хвилі. Ми проведемо сеанс у східній залі. Це моє улюблене місце о цій порі дня. Якби ми з тобою не знали, що Бог — це прибутковий і самооплатний проект світових церков, то вранішнього світла було б, напевно, досить, щоб знову змусити нас у нього повірити.
Джейкобз нахилився вперед і уважно подивився на мене.
— Знаєш, тобі зовсім не обов’язково бути при цьому. Я бачив, як ти засмутився вчора. Улітку мені знадобиться твоя допомога, проте сьогодні вранці мені можуть асистувати або Руді, або міс Ноултон. Повертайся завтра. Підскоч у Гарлоу. Погостюй у брата з його сім’єю. Я думаю, якщо ти так вчиниш, то після повернення перед тобою постане зовсім інша Астрід Содерберг.
Саме цього я й боявся, бо після свого від’їзду з Гарлоу Чарлі Джейкобз зробив кар’єру на шахрайстві. У ролі Пастора Денні він демонстрував свинячі печінки й заявляв, що це видобуті з тіл пухлини. Ці біографічні відомості не належали до тих, які породжують довіру. Чи міг я бути цілковито впевненим, що зморена жінка в інвалідному візку