Светлый фон

Він нахилився вперед іще далі, тепер уже ледь не зависаючи над столиком. Немов якийсь хижий птах. Проте під тією холодністю, і то не дуже глибоко, в його очах ховалося дещо інше. Вона подумала, що можливо, це доброта. Вона беззвучно благала, щоб це було так.

— Дарсі, ваш чоловік був Беде?

Вона усвідомлювала, що цей старий може записувати їхню бесіду; це напевне не виходило за рамки можливою. Замість слів, вона відірвала одну руку від столу і, піднявши її, показала йому свою рожеву долоню.

— Ви довгий час про це не нічого не знали, правда?

Вона промовчала. Лише позирнула на нього. Зазирнула в нього, як ото ви зазираєте до людей, котрих добре знаєте. Тільки будьте обережними, коли так робите, бо не завжди ви там бачите те, що, як вам здається, ви бачите. Тепер вона це знала.

в нього,

— А потім ви дізналися? Одного дня ви дізналися?

— Вип’єте ще чашечку кави, Холте?

— Півчашки, — відповів він. І сів прямо, склавши руки в себе на грудях. — Якщо більше, в мене у шлунку станеться викид кислоти, а я забув свій зантак удома.

— Гадаю, в мене є прилозек[321] нагорі, в аптечці, — сказала ио на. — То ліки Боба. Хочете, я принесу?

— Я не прийняв би нічого з того, що належало йому, навіть якби вогнем палав зсередини.

— Гаразд, — промовила вона м’яко і почала наливати йому каву.

— Вибачте, — промовив він. — Іноді емоції беруть гору в мені. Ті жінки... всі ті жінки... і той хлопчик, у котрого все життя було попереду. Це гірше за все.

— Так, — сказала вона, подаючи йому чашку. Вона помітила, як тремтить у нього рука, подумавши, що це, либонь, його останнє родео, неважливо, наскільки він меткий... а він був таки страхітливо метким.

— Жінка, котра лише під кінець гри дізнається, ким є насправді її чоловік, опиняється у вельми скрутному становищі, — промовив Рамзі.

— Так, я можу це собі уявити, — сказала Дарсі.

— Хто повірить, що вона могла жити з таким чоловіком довгі роки, навіть не підозрюючи, ким він є? Атож, вона ніби — як би ви це назвали — та пташка, що живе в пащі у крокодила.

— Якщо вірити цій історії, — уточнила Дарсі, — крокодил дозволяє тій пташці там жити, бо вона підтримує чистоту в його пащі. Годується поміж його зубів. — Вона поворушила пальцями правої руки, ніби щось вищипує. — Імовірно, це неправда... але правда те, що зазвичай це я возила Боббі до дантиста. Позбавлений опіки, він зазвичай «випадково» забував про домовлений візит. Він був таким дитинячим щодо болю. — Несподівано її очі набрякли слізьми. Клянучи себе, вона взялась витирати їх обома долонями. Цей чоловік не шануватиме сліз, пролитих на рахунок Роберта Андерсона.