Соня підібгала губи й сумно подивилася на нього. На секунду, не більше, в карих очах проступив дивний вираз, як наче дівчина побачила видіння й дізналася, що станеться щось лихе, щось нереально жахливе, і водночас, остерігаючись наврочити, вирішила притримати язика за зубами. Вона злегка кивнула.

— Не розкажу.

Після чого натиснула двійку.

53

53

Двері квартири відчинив Арсен. Дід окинув онука вдавано байдужим поглядом, відзначив розпашіле від сонця обличчя, сліди землі й трави на джинсах, але промовчав. Марк швидко перевдягнувся та вийшов на кухню. За вечерею двічі просив добавки, у відповідь на турботливі запитання батьків із набитим ротом буркав, що все гаразд, він нормально почувається. Арсен нічого не їв, крадькома спостерігав за хлопцем, але про пропущені дзвінки не згадав.

Повечерявши, Марк чверть години відмивався під гарячим душем, потім зачинився у своїй кімнаті й засів за «Героїв Меча та Магії». Перед сном до нього зазирнула Яна. Вони поговорили. Марк, хоч і не мав особливого бажання спілкуватися, намагався поводитися невимушено, сяк-так реагував на мамині репліки, та попри це впродовж розмови жінка не змогла позбутися відчуття, що кому-небудь сторонньому її незграбний діалог із сином, напевно, видався б погано відрепетируваним епізодом із мильної опери. Про школу Яна мову не заводила.

Уранці вівторка, 5 квітня, погода погіршилася. Температура впала до +10 °C, зірвався сильний вітер, щопівгодини місто накривало низькою, схожою на жмут виваляної в пилюці вати хмарою та поливало хльостким холодним дощем.

Марк провалявся в ліжку до десятої. Батьки пішли на роботу задовго до того, як він сповз із ліжка, вмився й почовгав снідати.

Нагодувавши онука, дід поїхав до супермаркету по продукти. За сніданком вони з Марком не перекинулися жодним словом.

Щойно Арсенів бордовий «Lanos» зник за поворотом, що вів до Соборної, хлопця наче підмінили. Немов очманілий, він гасав квартирою, збираючи все необхідне для сьогоднішньої вилазки. На балконі Марк відшукав старе пластикове відро, невелику лопату, молоток і цвяхи. Із набору для шиття, залишеного Яні Грозан її матір’ю та давно не використовуваного, хлопчак витягнув шило, капронові нитки й різного розміру голки. На кухні дістав великий ніж, пластикові пляшки на 1,5 та 0,5 літра, порожню трилітрову банку (новий дім для Джека Спарроу), а ще півбуханця хліба, кілька плавлених сирків і шматок ковбаси — за вчорашній день він добряче зголоднів. Марк вагався, проте зрештою повернувся на балкон і видобув із ящика з інструментами дідову сокирку. Вона була одна, тож її зникнення могли помітити, та хлопчак вирішив ризикнути.