Другому критикові відповідь коротенька. Вірно: вульгаризатори пролетарської літератури ніколи не цікавились перевихованням дрібнобуржуазних мас. Я цим питанням завжди цікавився, саме тому я й звернув увагу на таку собі нікому не потрібну Варю.

Але перед третім демостеном я схиляю своє непокірне чоло й роблю йому елегантний кніксен. Він мав рацію жалкувати, що я зробив з героїні «робітничо-селянську богородицю», бо… з неї я справді нічого іншого й не міг зробити.

Яка основна ідея твору? Життя дрібної буржуазії завжди йде під контролем «чужої волі», себто під контролем волі якогось класу – чи то буржуазії, чи то пролетаріату – в залежності від обставин. За часів великої громадянської війни пролетаріат, тягнучи за собою вищезгаданий соціальний прошарок, не міг не запліднити його своїми ідеями, і він його, як відомо, запліднив. Великі маси дрібної буржуазії побігли туди, куди з боями «підступили загони червоних полків», бо запліднена ідеями революційного класу дрібна буржуазія відчула «щось таке, що з його власті їй уже ніколи не вирватись». І коли дрібнобуржуазна Варя з Монастирської, народивши сина, не найшла світліших порівнянь, як порівняти себе з богородицею, то чому автор мусить робити з неї щось інше?»

Аттіла (приблизно 406–453) – вождь гуннів з 434 р. Очолив спустошливі походи на Східну Римську імперію, Галлію, Північну Італію, створив велетенську державу гуннів од Волги до Рейну, яка існувала тільки впродовж його життя.

ІВАН ІВАНОВИЧ. Надруковано перший раз у журналі «Літературний ярмарок» (1929.– № 7), згодом у томі 3 Творів (1930), за яким і подається у цьому виданні.

«Хуліо Хуреніто» і «Любов Жанни Ней» – романи Іллі Еренбурга, який на той час перебував у еміграції. Перший із названих творів (повна його назва «Надзвичайні пригоди Хуліо Хуреніто та його учнів») набув неабиякої популярності у перші пореволюційні роки завдяки позитивному до нього ставленню і схвальній рецензії М. Бухаріна.

РСІ – робітиичо-селянська інспекція, родоначальник нинішнього народного контролю.

Кака – Контрольна комісія ВКП (б), прообраз теперішньої партійно-ревізійної комісії у структурі КПРС.

«Друг дітей», «Повітрофлот», «Доброхім» – добровільні громадські організації, в які входили радянські службовці, що об'єднувались для опіки над безпритульними дітьми, сприяли розвиткові авіації та добривно-хімічної промисловості.

Vouz aimez les fleur (фр.) – ви любите квіти.