Светлый фон

Сотment donc, madame (фр.) – як це так, пані.

Сотment donc, madame (фр.)

А lа bonne heure, madame (фр.) – на все добре вам, пані.

А lа bonne heure, madame (фр.)

Oui, oui, madame (фр.) – так, так, мамо.

Oui, oui, madame (фр.)

Avec plaisir, madame (фр.) – дуже приємно, пані.

Avec plaisir, madame (фр.)

Іона Вочревісущий – псевдонім широковідомого для тих часів одіозного публіциста і фейлетоніста газети ВУЦВК «Вісті» Миколи Новицького.

Іона Вочревісущий

РЕВІЗОР. Надруковано вперше у журналі «Літературний ярмарок» (1929.—№ 9), згодом у т. З Творів та т. 1 Вибраних творів з такою передмовою:

РЕВІЗОР.

«Оповідання «Ревізор» належить до серії тих же етюдів, що й «Пудель». «Всі ми виросли із гоголівської шинелі», – сказав колись Достоєвський. Леся теж має багато спільного і з Акакієм Акакієвичем, і з «Бедннми людьми», і з багатьма чеховськими героями. Але вона, безперечно, нічого не має спільного зі збірним типом сучасної радянської жінки: Що й говорити, по глухих закутках такі люди, як її чоловік Бродський, ще існують, існують і такі, як Топченко (в противному разі Контрольній Комісії не прихопилось би працювати над перевихованням «партійців»), звичайно, Леся має рацію рватися від пелюшок, від «добровільного рабства», і з цього боку вона – позитивний тип, але бачити, що «люди цього життя всюди, завжди й до смішного однакові» – так бачити могла все-таки лише міщанка. Оповідання написано 1928 року. Оцінювати його треба як відбиток побуту й настроїв тогочасного «партійного» міщанства».

Передруковуємо за цим виданням.

Акерман – до 1944 року так називалось м. Білгород-Дністровський.

Акерман