Джо помчав, як заєць, через вулицю і залізничні колії до крамничок і провулків Китайського кварталу.
Оскару довелося зняти рукавичку і розстібнути куртку, щоб витягти пістолет. Він спробував вистрілити з льоту, але промазав.
Джо побіг зиґзаґами. Він відірвався вже кроків на п’ятдесят і наближався до проходу між двома будівлями.
Оскар підійшов до телефонного стовпа на краю тротуару, обіперся об нього ліктем, обхопив лівою рукою зап’ясток правої і прицілився у вхід до маленького провулочка. Він вистрелив, щойно Джо потрапив у приціл.
Джо плюхнувся долілиць і пробуксував цілий фут.
Оскар зайшов зателефонувати до більярдної, яку тримав один філіппінець, і коли звідти вийшов, біля тіла вже зібралася чимала юрба.
Розділ 51
1
1У 1903 році на виборах шерифа Горейс Квін переміг містера Р. Кіфа. Він мав добру підготовку як головний заступник шерифа. Більшість виборців зміркувала, що коли Квін виконує майже всю роботу, чому б йому не стати шерифом і за посадою. Шериф Квін перебував на цій посаді до 1919 року. Він так довго служив шерифом, що для всіх нас, хто зростав у окрузі Монтерей, слова «шериф» і «Квін» органічно поєднувалися. Ми й уявити не могли якогось іншого шерифа. Квін постарів на цій посаді. Він кульгав від якогось давнього поранення. Ми знали, що він безстрашний, бо брав участь у численних перестрілках; окрім того, він і зовні був справжній шериф,— щоправда, інших ми й не бачили. Обличчя він мав широке і рум’яне, білі вуса мали форму крутих рогів. Був він широкоплечий, і у своєму немолодому вже віці виробив у собі ввічливість, яка лише додавала йому авторитету. Носив він красивий фетровий капелюх-стетсон і твідову куртку з ременем. У пізніші роки до цього додався револьвер у кобурі під пахвою. Стара кобура на ремені сильно тиснула йому на живіт. Він знав свій округ у 1903 році, а у 1917 знав його ще краще і чудово його контролював. Шериф Квін був цілою інституцією, такою ж невіддільною частиною Салінас-Веллі, як і гори.
Усі ці роки, відтоді як у Адама стріляли, шериф Квін приглядав за Кейт. Коли померла Фей, він інтуїтивно відчув, що Кейт приклала до цього руку, але знав, що не має шансу її звинуватити, а мудрий шериф не стане розбивати собі лоба через неможливу річ. Урешті-решт вони були всього лише дві повії.
У наступні роки Кейт вела з ним чесну гру, і поступово він відчув до неї деяку повагу. Оскільки ці заклади так чи інакше існували, нехай уже ними керують відповідальні люди. Час до часу Кейт упізнавала когось, хто був у розшуку, і сповіщала про нього. Вона управляла закладом, де ніколи не виникало проблем. Шериф Квін і Кейт ладнали одне з одним.