Легко можна дійти висновку, що всі наші загальні риси справжні, а особливості – лише прикраса, що вирізняє серед інших. Але, з іншого боку, можна сказати і що саме особливі схильності видають нас справжніх, оскільки інші загальні мало що про нас говорять. Тож що рухає нами більше: спільні видові риси чи індивідуальні особливості? Правда в тому, що, швидше за все, рівнозначно і те, і інше. Дотримуючись віри лише в одну сторону, ми сильно занижуємо складність нашої особистості.

Короткий шлях до спокуси

Історія про Трістана та Ізольду – одна з найвідоміших романтичних легенд усіх часів, увіковічнена в кількох текстових версіях та опері Вагнера. Трістан за сюжетом – племінник короля Марка, який відправляє його по свою майбутньою наречену, ірландську принцесу Ізольду. У дорозі назад до короля Трістан та Ізольда випадково випивають любовне зілля, призначене для неї та короля, і безнадійно закохуються один в одного. Решта історії розповідає про нещастя, які спіткали і закоханих, і короля через палке кохання героїв. Любовне зілля чи еліксир кохання є спільним мотивом, який описується як у старих, так і в нових розповідях, і, ймовірно, з’явився як просте пояснення того, чому наші почуття і вчинки часто суперечать розумним міркуванням і нашим власними бажаннями. Характерною рисою описів таких трунків у художній літературі є те, що вони майже ніколи не мають бажаного ефекту. Часто їх випивають випадково і не ті, кому було призначено, як у випадку Трістана та Ізольди. Або ж та, кого напій змушує покохати злого принца, у вирішальну хвилину долає чари і повертається до свого щирого коханого. А у випадках, коли напій викликає кохання до першого, хто потрапить на очі, комічний персонаж другого плану спотикається і мимоволі стає об’єктом кохання, викликаючи захват у публіки. Але що, якби ми справді могли приготувати любовне зілля, яке спрацювало б? Чи трактувалося б це обманом?

Якщо вірити рекламі певних товарів в інтернеті, такі формули вже існують. Наприклад, спрей «Boarmate» продається у балончику з розчином і містить феромон андростенон. Продукт застосовують у сільському господарстві, він дозволяє самостійно визначити найкращий період для запліднення свиноматок. Якщо обробити свиноматку спреєм, вона під дією запаху швидко займає позицію, яка свідчить про її готовність до парування. Однак деякі захоплені диванні експерти в інтернеті стали стверджувати, що препарат також чудово впливає на жінок, і рекомендують чоловікам використовувати його перед виходом з дому, щоб підвищити свою привабливість. Для особливо перебірливих, звісно, існують й більш вишукані аналоги – дорогі парфуми, змішані з феромонами, з голосними назвами, на кшталт «Chikara» чи «Scent of Eros», але суть їх та сама. Незалежно від речовини, схоже, найбільшу дію феромони мають від ефекту плацебо, за умови, якщо на pheromonetalk.com не брешуть деякі коментатори у своїх відгуках. Коли якийсь учасник форуму скаржиться, що парфум не діє, обов’язково з’явиться хтось інший, хто стане переконувати, що парфуми діють, просто потрібно поводитися трохи по-іншому, стати більш товариським та привабливим: «уяви, що ти сексуальний і комунікабельний, тоді отримаєш кращі результати». Трохи схоже на врікання та наведення магічних заклинань смерті, якщо при цьому для надійності вдарити молотком по голові. Жоден вчений досі не зміг довести жодного видимого впливу феромонів на людей – тут нам би знадобився вомероназальний орган (або орган Якобсона), який наявний в багатьох тварин для сприйняття таких речовин. Згідно з дослідженнями Каролінського інституту у Швеції, андростенон справді може мати вплив на жіночий мозок, але лише у величезних дозах, крім того, не відомо, чи при тому жінка поводитиметься як готова до парування свиноматка.