— Я зрозумів те, що вона сказала, — ошелешено відповів юний Славата. — Але що це означає?

— Ви просто заплуталися, — співчутливо продовжив Метью чеською мовою. — Це часто трапляється з молодими амбасадорами. Та ви не переймайтеся. Скажіть королеві, що Рудольф радий подарувати їй цю прикрасу. Щоб ми мали змогу якнайшвидше приступити до обіду.

— А, може, ви за мене скажете? — спитав його Славата, геть отетерілий.

— Я дуже сподіваюся, пане Ройдон, що ви не спричинилися до іще одного непорозуміння межи мною та імператором Рудольфом, — сказала Єлизавета, явно розлючена тим, що серед тих семи мов, якими вона володіла, чеська не значилася.

— Його превосходительство передав, що імператор бажає вашій величності здоров’я та щастя. Амбасадор Славата особливо задоволений тим, що це намисто потрапило за призначенням і не пропало, як побоювався імператор, — сказав Метью, великодушно поглянувши на свою володарку. Та почала було щось казати, але швидко схаменулася, кинувши на нього лютий погляд. Славаті, охочому до навчання, дуже закортіло дізнатися, як же це пану Ройдону вдалося заткнути рота самій королеві Англії. Та коли він жестом закликав Метью перекласти те, що він сказав, Сесіл узяв хлопця під руку.

— Яка чудова новина, ваше превосходительство. Але, гадаю, ви вже мали достатньо повчальних уроків на сьогоднішній день. Ходімо зі мною, пообідаєте, — сказав Сесіл, скеровуючи хлопця до найближчого столу. Королева ж, увагу від якої відволікли її шпигун та її головний радник, зійшла, зневажливо пирхнувши, на підвищення. Здолати ці три сходинки їй допомогли Бесс Трокмортон та Рейлі.

— А що буде тепер? — пошепки спитала я. Бо вистава скінчилася, і присутні у кімнаті почали проявляти ознаки нетерплячості.

— Згодом я ще хочу з вами поговорити, пане Ройдон, — гукнула Єлизавета, яку вже встигли зручно обкласти подушечками. — Не заходьте далеко.

— П’єр буде в сусідній кімнаті для аудієнцій. Він проведе тебе до моїх апартаментів; там є ліжко, і там ти зможеш побути в тиші й спокої. Можеш відпочивати, поки її величність мене не відпустить. Це не займе багато часу. Її лише цікавить повний звіт про Келлі. — Метью підніс до рота мою руку й офіційно цьомкнув її.

Зважаючи на слабкість Єлизавети до своїх молодих помічників, ця зустріч могла розтягнутися на години.

Хоча я й приготувалася заздалегідь до гармидеру й штовханини в кімнаті аудієнцій, мене аж на крок відкинуло назад, коли я туди увійшла. Придворні, недостатньо значущі та впливові, щоб їх допустили до приватного покою королеви, намагаючись зайняти місця за обіднім столом, поки там все не поїли до них, штовхнули мене на бігу. Мій шлунок судомно стиснувся від запаху смаженої оленини. Я ніяк не могла до неї звикнути, і майбутній дитині вона також не подобалася.