Ще більше горблячись, час від часу перекладаючи відро з однієї руки в другу, чоловік вибрався з ангара і попрямував до спуску в підземні галереї.

CLXXIX

7 вересня 2012 року, 08:17 (UTC – 5) 11°52’28” пд. ш. 77°24’46” зх. д. Тихий океан: 40 км до Ліми, 570 км до Паїтіті

Авіаносець CVN-70 «Карл Вінсон» військово-морських сил США (саме той, на який у 2011-му привезли труп Осами бін Ладена і з якого тіло лідера «Аль-Каїди» поховали у водах Аравійського моря) спинився в океані за сорок кілометрів від узбережжя Перу. Колосальна 330-метрова громадина водотоннажністю 97000 тонн застигла, анітрохи не гойдаючися, серед бірюзових, помережаних кучерявими баранцями вод. Грізний корабель класу «Німіц»[193] з пласкою, наче праска, палубою і циліндричною боковою надбудовою сто двадцять годин, не збавляючи ходу, йшов від Сан-Дієго, свого порту приписки, до Ліми, столиці Перу.

CVN-70 відрядили на південь щойно командування ВМС США отримало дозвіл від уряду Перуанської республіки на інтервенцію в ліси Мадре-де-Діос. ЦРУ давно одержувало повідомлення про існування руїн невідомого походження у сельві на сході Перу, а також про групу громадян США, котрі, ймовірно, проводять незрозумілі експерименти на цих руїнах. Агенти розвідки доповідали про вірогідну (безпосередню або ж опосередковану) причетність даної групи до зникнення в амазонських джунглях кількох десятків людей, серед яких були американські громадяни. За допомогою супутників-шпигунів відшукати щось схоже на руїни в сельві не вдалося, і про рапорти спецагентів на якийсь час забули. Приводом для того, щоб витягти справу з-під сукна, стало зникнення дослідниці Еріки Міджетт (не маючи достатніх доказів, ЦРУ все ж пов’язало це щезнення з діяльністю таємничої групи), і головним чином — розповідь Левка Бартоша та Сатомі Хігенорі (власне, розказував переважно Левко, Сатомі відновлювалась у лікарні після жорсткої лихоманки). Українець надав американському послу в Лімі докладну інформацію про місцезнаходження руїн і розповів про Ґрема Келлі, котрого (нібито) силою утримують на Твердині. Фахівці з ЦРУ та Пентагону нарешті роздивились на супутникових знімках щось схоже на мегалітичні руїни і замаскований табір на їх вершині, а Ґрем Келлі став формальною причиною, завдяки якій власті Перу (цілком усвідомлюючи, що самі не впораються) впустили на свою територію американських військових.

Що може зробити авіаносець — хай навіть найкращий у світі — зі схованими в нетрях далеко від узбережжя мегалітичними руїнами? Зазвичай авіаносці класу «Німіц» несуть на собі до 90 літаків, серед яких основну ударну силу складають винищувачі-бомбардувальники «F/A-18 Hornet». Усе, що можуть зробити три ескадрильї «F/A-18» з руїнами, розташованими за п’ятсот кілометрів від берега, — це стерти їх з лиця землі, закидавши бомбами. Але це точно не те, чого добиваються США і Перу. Твердиню слід було захопити, якомога швидше і по можливості нічого не пошкодивши. Саме через це на широченній палубі «Карла Вінсона» не було жодного «F/A-18». Перед відплиттям з військової бази «NAS North Island» в бухті Сан-Дієго літаки зняли з корабля, натомість завантаживши авіаносець конвертопланами[194] «V-22 Osprey» — унікальними літальними апаратами, що поєднують у собі можливості літака і вертольота. Завдячуючи конструктивним особливостям, «V-22 Osprey» легко (в літаковому режимі) перемахнуть через Анди, після чого приземляться довкола Твердині як вертольоти, висадивши десант і при необхідності забезпечивши йому вогневу підтримку.