Светлый фон

Сам Ларрі зовсім не постраждав.

Той самий старий Ларрі — свою голову тримає, коли інші голови кладуть. Його відкинуло вибухом через доріжку на клумбу, але він не отримав навіть подряпини. Навколо гострою шрапнеллю сипались уламки, але жоден його навіть не зачепив. Нік загинув, Сьюзен загинула, а він лишився неушкодженим. Ларрі Андервуд у своєму репертуарі.

Тут чувають, там, надворі, чувають. Уздовж усього кварталу. Шістсот людей, цілком може бути. Гарольде, ти б міг прийти ще з десятком гранат — і вже все закінчити. Гарольд. Він їхав слідами Гарольда через усю країну, за пачками з-під батончиків і розумними імпровізаціями. Ларрі ледь собі пальці не відхопив, заправляючись у Веллсі, а Гарольд просто витяг затичку — і викачав. Саме Гарольд, який просився в різні комітети, набував серед людей популярності. Гарольд, який пропонував проголосувати за попередній Комітет у повному складі. Розумний Гарольд. Гарольд і його книга. Гарольд і його посмішка.

Це Стю добре казати, що ніхто б не здогадався, що задумали Гарольд і Надін, побачивши обрізки дроту на аерохокейному столі. З Ларрі такі справи не проходили. Він же й раніше бачив блискучі імпровізації Гарольда. Одну з них той написав на даху сараю на висоті майже двадцяти футів[128], Боже милий. Треба було здогадатись. Інспектор Андервуд добре вміє винюхувати папірці від цукерок, а от динаміт — не дуже. Правду кажучи, інспектор Андервуд — йобаний довбодятел.

«Ларрі, коли б ти тільки знав…»

Голос Надін.

«Якщо хочеш, я стану на коліна і благатиму».

Це був інший шанс відвернути вбивства і руйнування… і про нього він нікому не наважиться сказати. А воно б тоді могло допомоги — ще не було запізно? Можливо. А то — якщо не конкретна бомба з динаміту і рації, то все одно був би якийсь загальний план.

План Флеґґа.

Так, за лаштунками завжди Флеґґ, темний лялькар, який смикає за мотузки Гарольда, Надін, Чарлі Імпенінга, Бог знає скількох іще. Люди в Зоні були б раді публічно лінчувати Гарольда, але то все одно робота Флеґґа… і Надін. А хто, як не Флеґґ, відправив її до Гарольда? Але до того, як іти до Гарольда, вона прийшла до Ларрі. І він їй відмовив.

А як він міг погодитися? Він же відповідальний перед Люсі. Оце було надзвичайно важливо, не тільки через неї, а й тому, що один-два неправильні кроки могли б його назавжди зруйнувати як людину, як чоловіка. Тому він їй і відмовив, і, мабуть, Флеґґ дуже задоволений їхньою вчорашньою роботою… коли справді його звати Флеґґ. О, а Стю все одно живий, і він — рупор Комітету з даром мовлення, яким ніколи б не міг скористатись Нік. І Ґлен живий, і, на думку Ларрі, він — головний мозок Комітету, але Нік був душею Комітету, а Сью разом із Френні виступали в ролі його совісті. «Так, — подумав він з гіркотою, — а таки вдалася вечірня робота цьому падлюці. Він, певне, щедро винагородить Гарольда з Надін, коли ті до нього прибудуть».