Нарада, яка відбулася трохи пізніше між сержантом Дангемом і поручником, мала багато відчутніші наслідки, бо щойно вона скінчилася, як солдати одержали якийсь таємний наказ і зайняли блокгауз та всі хижі, і кожен, хоч трохи знайомий з передислокаціями військових частин, негайно здогадався б, що готується якась операція. І справді, ледве зайшло сонце, сержант, що весь час керував якимись приготуваннями' у так званій «гавані», повернувся разом із Слідопитом та Кепом до своєї хижі. Сівши за стіл, що його так турботливо накрила донька, він відкрив завісу над таємницею.

— Судячи з того, як ти розпорядилася приготувати вечерю, дочко, я бачу, що ти не будеш сидіти склавши руки. І я вірю, що в слушний час ти ще покажеш, чия ти дочка і як треба зустрічати ворога.

— Сподіваюся, таточку, ви не чекаєте від мене, щоб я зіграла тут роль Жанни д’Арк^[115] і повела на бій ваших вояків?

— Чию, чию роль, дочко? Ти коли-небудь чув, Слідопите, ім’я тієї особи, яку назвала Мейбл?

— Ніколи, сержанте, та й хіба це так важливо? Я темний і неосвічений, і мені так любо слухати приємний голос Мейбл, що мене ніякі інші особи не цікавлять.

— Я знаю, що це за ім’я,— впевнено виголосив Кеп.— Це так звалося французьке піратське судно з їхнього порту Морле. В минулу війну воно добряче гребонуло здобичі.

Мейбл уся зашарілася, їй стало ніяково від того, що це посилання на французьку героїню розкрило неосвіченість батька, не кажучи вже про дядькове невігластво, а від дещо наївної, проте щиросердої відповіді Слідопита вона мимохіть аж усміхнулася.

— Ви, таточку, часом не хотіли цим сказати, щоб я стала в лави вояків і допомогала їм захищати цей острів?

— Уяви собі, дочко, що в наших краях жінки не раз робили такі подвиги, хай он Слідопит скаже. Та, щоб ти не злякалася, коли вранці прокинешся і не побачиш нас, доречно буде сказати тобі, що ми вночі виступаємо в похід.

— Як це «ми»? А мене що, одну з Дженні покинете на цьому острові?

— Ні, дочко, ми не обеззброїмо острова зовсім. Тут залишаться на час нашої відсутності поручник М’юр, дядько Кеп, капрал Мак-Неб та ще три вояки, котрі й складатимуть залогу острова. Ти будеш у цій хатині вдвох із Дженні, а дядько Кеп займе моє місце.

— А містер М’юр? — майже півсвідомо вирвалося у Мейбл, яка відразу собі уявила, скільки їй тепер надокучатиме своїми залицяннями поручник.

— Ну, він залицятиметься до тебе, якщо це тобі до вподоби, дочко; він, бачиш, у нас парубок джигунистий і вже чотири рази одружувався, а на доказ того, як він шанує пам’ять своїх небіжчиць, він збирається одружитися ще й уп’яте.