Скільки їх стояли порожніми, аж поки не зруйнувалися… Або ось знаменитий «Іпатовський метод» збирання врожаю, – хто цікавиться історією цього – не побоюся сказати злочину – знайдуть в Інтернеті. Коротко його суть: Горбачов запропонував роздільне збирання зернових: спочатку за 4 дні швидко звалити пшеницю у валки, масово застосувавши техніку з сусідніх районів, а потім за 8 днів обмолотити, працюючи по 20 годин на добу.
Цей агроном-заочник відмовлявся слухати заперечення: уночі колос на землі набирав вологи від роси і при обмолоті від 25 до 50% зерна в ньому залишалася. Зате такий «метод» давав змогу відрапортувати що збирання зернових тривало 12 днів замість 20-25. Це дуже гарно виглядало у телевізійній програмі «Время». Кандидат сільськогосподарських наук В. Шевченко: «Про новий метод збирання врожаю дізнався старіючий генсек Л. Брежнєв, який сліпо вірив в незвичайні здібності М. Горбачова. Було прийнято спеціальну постанову ЦК КПРС.
Іпатовській метод посилено пропагувала преса. І ніхто чомусь не говорив про його згубні для сільського господарства наслідки» [238]. Уже наступного року від передового досвіду довелося відмовитися – втрата половини врожаю якось не надихала на продовження експерименту. Горбачов, уже будучи першим секретарем Ставропільського міськкому партії, закінчив Ставропільський сільськогосподарський інститут за фахом «агроном-економіст». Але – заочно.
Розумній людині більше пояснювати нема чого щодо рівня освіти цього індивідуума. Проте, незважаючи на свій дилетантизм, пізніше в ЦК і в Політбюро він вважався «експертом» з сільського господарства. Ось ще «надзвичайні звершення», за які цього «експерта» треба було відправляти за ґрати років на 15. Михайло Сергійович запропонував масштабний проєкт з іригації земель свого краю. Щоб зрошувалися.
Під це було виділено космічні кошти – 525 мільйонів рублів. Їх «експерт» закопав у землю. В прямому сенсі цього слова. Він вимагав у меліораторів нового й нового «кілометражу». На папері поставала потужна зрошувальна система з сотнями кілометрів каналів, про які можна красиво звітувати у Москву. На ділі лише 10% каналів мали належну гідроізоляцію та бетонування. Решта не канали, а – канави. Земляні арики, як у Середньовіччі, через які в землю йшли гігантські об’єми води.