Светлый фон
Владислав чухає.
Позіхає.
Розлючений.
Кланяється Панській групі, яка відповідає чарівними уклонами.
(
Ох, що мені багон! Ха-ха-ха-ха, багон!
Бо я граф Шагм
Ловець на дам!
Гульвіса Шагм, безпутник Шагм!
Гей-гей, розпещене дитя салонів,
Ось, бачте — вусики мої,
А це монокль мій,
Це мій ціпочок, шапокляк, мої манеги (
А герцогині та графині,
А баронеси та принцеси,
Міщучки, швачки та мулатки...
Ох, догогий, ах, незгівнянний, ах, гозкішний, ах, чагівний, скільки шику, скільки шагму, а манеги,