Сум’яття. Паніка. Злодійчуки крадуть, що лиш угледять. Тим часом гості, не знаючи, хто їх лоскоче й дотикається до них, вищать, шаленіють! У всезагальній розгнузданості манер і розхристаності костюмів Гуфнаґель, коняр-терорист, пускається на чолі Лакейства в галоп. Революція.

Акт ІІІ — Руїни замку Гімалай

Революція.

Вітер Історії. Спливло багато часу. Це вже по обох світових війнах і революціях.

Людський костюм ошаленів... На вітру, у спалахах блискавиць показуються найчудернацькіші вбрання: Князь-лампа, прелат-жінка, гітлерівський мундир, маска-протигаз... усі ховаються, й ніхто не знає, хто ким є...

Гуфнаґель-Вершник на чолі Куреня Лакеїв галопує в погоню за фашистами й буржуями.

А маестро Фіор у жаху й остовпінні намагається якось визначитися посеред цього нового модного дефіле.

Розпочинається суд над упійманими фашистами. Даремно Фіор домагається законного судового провадження. Буря! Буря! Вихор здушує, підхоплює...

Однак що це? Ах, що це? Заходять Шарм і Фірулет, які дорогою ловлять метеликів, слідом за ними з’являється труна, яку несуть двійко гробарів. І запеклі суперники розповідають свої сумні історії: тоді на балу Альбертинка щезла, знайшли лише численні залишки її гардероба! А злодюжки теж щезли. Отож переконані, що Альбертинку роздягли догола, зґвалтували й убили, вони вибрались у світ широкий слідом за цією труною, щоби поховати голе тіло дівчини.