ШАРМ: Посмак!
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Пеге́сит. Нежить. Статистика й міггень. Закон великих чисел.
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Якщо ми вже тут сидимо на лавочці у затінку, я не бачу іншого виходу, ніж запгосити вас до «Максима». Якщо я досі зношу жінок, то тільки фагшигованих, і то їжею з гагного гестогану. Жінка з добгою пулягкою всегедині таки смаковитіша, ніж та сама жінка, наповнена, я сказав би, пгосто кагтоплею або ггечаною кашею. Запгошую вас до «Максима». Скажімо, устгиці, фагшиговані лангустами, стгаусячі яйця а
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Владиславе, піґулку! Але ми маємо надію, пги світлі, пгиглушеному кгивавим абажугом, пги п’янких звуках циганських музик, ох-ох, закуски і вакханки... кгов піниться газом із шампанським, циганські тгелі, агомат твої чуття гозпалює, я нахиляюся — ти відсуваєшся, я нахиляюся — ти відсуваєшся, eвое-евое[21], я нахиляюся — ти відсуваєшся, евое-евое, я нахиляюся — ти відсуваєшся, га, я-а-а-а... Цигани, устгиці, я починаю тебе...
АЛЬБЕРТИНКА: О! Роздягати?
ШАРМ: Таж ні! Не гоздягати! Одягати! Муфточка із кготячих хвостиків від Вольфа!
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Панчішки з пагизького туману.
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Панталончики гожеві з пінкою!
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Буггундська спідничка, кгем абгикот!
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Блузочка з ггибочками під соусом пговансаль....
АЛЬБЕРТИНКА: О!
ШАРМ: Капелюшечок на овочевій подушці!..