Дорогі з коралу губи,

Ах! її губи!

Дійсно справжня чарівниця,

Закляла світ в свої лиця,

В свої губи, в свої очі,

Вже й молитва не відстрочить;

Все лиш нею прагне стати,

Де не гляну — скрізь вона є,

Від тих чарів всяк конає,

Чи причину мусить взяти,

Ах! Лиш би взяти![18]

Через салон пробігає напівроздягнена Дівка, за нею женеться Бик-Батько, Тітка і Беньямін не реагують.

ТІТКА (за мить): Mariage blanc... Непорочний... шлюб...

Картина 10

Картина 10

Посаг нареченої