Пауліна лягає на стілець, випинаючи сіднички в бік Беньяміна.

Беньямін мовчки вглядається в неї, «поїдає очима».

ПАУЛІНА: Що, вам заціпило?... О Боже... з вас кожне слово треба вичавлювати.

Беньямін мовчить, наближається до Пауліни ззаду.

ПАУЛІНА: Що ви там робите?.. Ах, хоч би я невинність зберегла і чистоту свою, а муки і вогонь мені байдужі... бо для мене — небо...

БЕНЬЯМІН (сахається): Тепер знову була репліка дідуся, тобто Селенія: «Шмагати її різками!».

ПАУЛІНА: Вони стоять за шафою, посріблені.

Беньямін удає шмагання. Легенько б’є Пауліну по спині.

ПАУЛІНА: Будь ласка, сміливіше й по сідничках.

Беньямін б’є її по сідничках.