Гаррі знизав плечима.
— Роне, що?..
— Він з Дурмстренґу! — сварливо сказав Рон. — Він змагається проти Гаррі! Проти Гоґвортсу! Та ти… ти… — Рон намагався знайти слово, достатньо сильне, щоб описати Герміонин злочин, —
Герміона з несподіванки роззявила рота.
— Не будь дурнем! — сказала вона за мить. —
Рон вирішив проігнорувати ці слова.
— Мабуть, він тебе запросив, коли ви обоє стирчали в бібліотеці?
— Так, — відповіла Герміона, і рожеві плями на її щоках пояскравішали. — То й що?
— І як це було? Ти заманювала його в сечу?
— Не заманювала! Якщо хочеш знати, він… він сказав, що приходив щодня до бібліотеки, щоб порозмовляти зі мною, але ніяк не міг наважитися!
Герміона промовила це дуже швидко й так зачервонілася, що стала одного кольору з мантією Парваті.
— Ну, ну… це така його баєчка, — Ронові слова прозвучали непереконливо.
— Що ти цим хочеш сказати?
— Це ж очевидно! Він учень Каркарофа, правда? Він знає, з ким ти приятелюєш… він просто намагається наблизитися до Гаррі — роздобути про нього інформацію, щоб зробити якусь шкоду..
Герміона скривилася так, наче Рон дав їй ляпаса. Коли вона заговорила, голос її тремтів:
— До твого відома, він жодного разу нічогісінько не питав у мене про Гаррі…
Рон зі швидкістю світла змінив тактику:
— Тоді він сподівається, що ти йому допоможеш з’ясувати, що означає його яйце! Ви вже, мабуть, про це радилися, сидячи в бібліотеці в теплому куточку…