— Я б нізащо не допомагала йому розібратися з яйцем! — вигукнула Герміона, ображена до глибини душі. — Ніколи! Як ти можеш таке казати… Я хочу, щоб Гаррі виграв турнір. І Гаррі це знає. Правда, Гаррі?

— Ти вибрала дивний спосіб це продемонструвати, — насмішкувато сказав Рон.

— Весь цей турнір для того й вигадано, щоб познайомитися з іноземними чарівниками й потоваришувати з ними! — різко відповіла Герміона.

— Це не так! — закричав Рон. — Головне — перемога!

На них починали звертати увагу.

— Роне, — тихо сказав Гаррі. — Я нічого не маю проти того, що Герміона пішла з Крумом…

Але Рон проігнорував і Гаррі.

— Біжи шукай свого Вітю! Він, мабуть, дивується, де ти поділася, — сказав Рон.

— Не називай його Вітя! — Герміона зірвалася на ноги й пронеслася через танцювальний майданчик, розчинившись у натовпі.

Рон зловтішно дивився їй услід.

— Ти взагалі збираєшся запросити мене танцювати? — спитала його Падма.

— Ні, — сказав Рон, все ще дивлячись услід Герміоні.

— Прекрасно, — різко кинула Падма, встала й відійшла, приєднавшись до Парваті та бобатонського хлопця, що покликав для компанії когось із друзів. Той долучився до них так швидко, що Гаррі здалося, ніби він з’явився за допомогою замовляння-викликання.

— Де бути Гер-мов-ніна? — почувся голос.

Крум підійшов до їхнього столу, тримаючи два маслопива.

— Не знаю, — вперто сказав Рон, дивлячись на нього. — Що, загубив її?

Крум знову спохмурнів.

— Якщо побачити її, то переказати, що я взято напою, — сказав він і, сутулячись, пішов.