— Ґабгіель! Ґабгіель! Вона мегтва? Вона дихає?

— Усе гаразд! — намагався крикнути їй Гаррі, але був такий виснажений, що ледве міг говорити — не те, що кричати.

Персі обхопив Рона і тяг його на берег («Відшепишь, Пегші, жі мною вше добге!»). Дамблдор і Беґмен підтримували Гаррі. Флер вирвалася від мадам Максім і обіймала сестру.

— Це все ґгинділи… вони на мене напали, пгокляті… о Ґабгіель, я вже думала… думала, що…

— Ану, підійди сюди, — почувся голос мадам Помфрі. Вона схопила Гаррі й потягла до Герміони та інших. Потім загорнула його в ковдру так туго, наче то була гамівна сорочка, і влила в горло якогось гарячого зілля. У Гаррі з вух аж пара пішла.

— Гаррі, ти молодець! — закричала Герміона. — Ти виконав завдання, ти сам здогадався, сам-самісінький!

— Ну… — промовив Гаррі. Він сказав би їй про Добі, але якраз помітив, що за ним спостерігає Каркароф. Він єдиний з суддів не вийшов з-за столу, єдиний, хто не виказував радості й полегшення від того, що Гаррі, Рон та сестра Флер повернулися назад неушкоджені. — Так, це правда, — сказав Гаррі, трохи підвищивши голос, щоб Каркароф його почув.

— Ти мати водяний жучок у волоссі, Гер-мов-ніно! — сказав Крум.

Гаррі здалося, ніби Крум намагається привернути її увагу — можливо, аби нагадати, що він щойно врятував їй життя. Герміона нетерпляче струснула з волосся жучка й сказала:

— Але ти, Гаррі, так запізнився… Довго нас шукав?

— Та ні… Я знайшов вас вчасно…

Гаррі почувався ще більшим дурнем. Тепер, як він вийшов з води, йому було цілком зрозуміло, що Дамблдорові заходи безпеки не допустили б смерті заручника лише тому, що чемпіон не з’явився. Треба було просто хапати Рона й пливти. Тоді він був би першим… Седрик та Крум не гаяли часу, не думали про інших. Вони не поставилися до пісні підводних істот аж так серйозно…

Дамблдор нахилився над водою, захопившись розмовою з русалкою — мабуть, головною — особливо дикою й жахливою на вигляд. Дамблдор видавав такі ж скрипучі звуки, якими спілкувалися водяники й русалки, перебуваючи на суші — вочевидь, він знав їхню мову. Врешті-решт він випростався, повернувся до колег і сказав:

— Думаю, перед тим, як виставити оцінки, треба порадитися.

Судді відійшли на нараду. Мадам Помфрі визволила Рона з лещат Персі. Потім підвела Рона до всіх, дала йому ковдру й перцевої настоянки, а тоді пішла по Флер та її сестру. У Флер було багато порізів на обличчі та на руках, мантія була порвана, та вона зовсім на це не зважала й не дозволила мадам Помфрі її оглянути.

— Подоглядайте за Ґабгіель, — сказала Флер і обернулася до Гаррі: