Схилившись, щоб краще роздивитись, біля чого опинилась четверта позначка, Ленґдон із подивом виявив, що вона стоїть у самому центрі славнозвісної римської п’яца Навона. Він знав, що на цьому майдані є велика церква, але він уже раніше креслив пальцем пряму крізь цей майдан і подумав про цю церкву. Наскільки він пам’ятав, у ній не було жодних скульптур Берніні. Ця церква мала назву Свята Агнеса ін Аґоне — на честь святої Агнеси, молодої чарівної дівчини, відданої в довічне сексуальне рабство за небажання зректися віри.

Що ж такого є в цій церкві? Ленґдон напружував пам’ять, намагаючись уявити, як ця церква виглядає всередині. Але жодних робіт Берніні він у ній не пригадував, а тим паче таких, що мали б якийсь зв’язок із водою. Фігура, утворена на карті, теж не давала йому спокою. Ромб. Надто правильний, щоб бути збігом, але не достатньо правильний, щоб мати сенс. Повітряний змій? Невже він вибрав не ту точку? Чого я не второпаю?

Відповідь прийшла за тридцять секунд, і Ленґдон відчув таке піднесення, якого не переживав ще ніколи за все своє професійне життя.

Геніальність ілюмінатів, схоже, не мала меж.

Фігура, на яку він дивився, задумувалась зовсім не як ромб. Ромб утворився лише тому, що він сполучив суміжні точки. Ілюмінати ж вірили у протилежності! Коли Ленґдон креслив прямі між протилежними вершинами, пальці в нього тремтіли. На карті утворився велетенський хрест. Це хрест! Чотири елементи науки постали перед його очима... у формі величезного хрести, що розкинувся на все місто.

Він зачудовано дивився на карту, і в голові в нього зазвучав рядок з вірша... наче давній друг з новим обличчям.

Крізь Рим сюди прокласти світла путь...

Крізь Рим...

Туман почав розсіюватись. Ленґдон зрозумів, що відповіді, була в нього перед очима весь вечір! У вірші ілюмінатів було сказано, як саме розташовані олтарі науки. Навхрест!