«Ця ідіотка не могла прийти завчасно?» — подумав Секстон, закипаючи від люті.
Поспішаючи зайняти місце серед представників преси, репортерка мимоволі зіштовхнула з трибуни стос приготованих сенатором конвертів.
«От дурепа чортова!» — подумав Секстон.
— Давайте все сюди, — жорстко кинув він і простягнув руку.
Підібравши останній, жінка подала конверти сенаторові, навіть не повернувшись до нього.
— Вибачте... — знічено промимрила вона.
І, похнюпившись від сорому, швидко розчинилася в натовпі репортерів.
Секстон швидко порахував конверти.
— Гадаю, краще роздати вам усе це зараз, поки комусь не стало зле!
Зголодніла до сенсацій репортерська братія розреготалася.
Секстон відчув присутність Рейчел. Його донька стояла за ширмою неподалік.
— Не роби цього, — сказала вона. — Ти пошкодуєш.
Та Секстон проігнорував її.
— Благаю, повір мені, — знову мовила вона, вже гучніше. — Ти робиш величезну помилку.
Та Секстон підняв конверти і розгладив їх краї.
— Татку, — з притиском благально сказала Рейчел. — Це твій останній шанс вчинити правильно.
Вчинити правильно? Накривши мікрофон рукою, Секстон обернувся — наче для того, щоб прокашлятись. Уважно поглянувши на доньку, він кинув: