На кожному повороті шкіряна сумка в ногах у Ленґдона розгойдувалася навсібіч, і раптом професор почув стукання горішнього каменя, який, вочевидь, зірвався з піраміди і тепер торохтів на дні сумки. Побоюючись за цілісність золотої пірамідки, Ленґдон почав нишпорити в сумці, поки знайшов горішній камінь. Він і досі був теплий, але сяючий текст зник, залишивши сам початковий текст.

Ця таємниця криється в Цьому Порядку.

Він намірився покласти пірамідку до бокової кишені, як раптом помітив на її гладенькій поверхні щось схоже на грудочки. Професор здивувався і вже хотів було обтерти їх, але ті міцно прилипли до поверхні, як шматки застиглої пластмаси. «Що це, в біса, таке?» Тепер він побачив, що й уся поверхня великої піраміди теж вкрита якимись невеличкими білими цятками. Ленґдон відідрав одну нігтем і розкатав між пальцями.

— Це що — віск? — вирвалося у нього.

Кетрін зиркнула через плече.

— Що там?

— На всій поверхні піраміди та горішнього каменя з’явилося щось схоже на шматочки воску. Я не розумію. Звідки вони взялися?

— Може, то у твоїй сумці щось було?

— Не думаю...

Ось вони виїхали за поворот, і Кетрін показала рукою вперед, звертаючись до агента Гартмана:

— Ось він! Приїхали.

Ленґдон підвів очі і побачив обертальний маячок автомобіля охорони на під’їзній доріжці. Ковзні ворота були відсунуті вбік, і агент Гартман спрямував свій джип всередину двору.

Це був вражаючий особняк. Усе світло у ньому було увімкнене, а парадні двері — розчахнуті. На під’їзній доріжці та на галявині стояли кілька авто, припаркованих абияк: вочевидь, сюди прибули поспіхом. У деяких із них працювали на холостих обертах двигуни і горіли фари, більшість яких світили на будинок, але одна пара — навскоси. Саме ці фари на мить засліпили їх, коли вони в’їжджали у двір.

Агент Гартман різко загальмував на галявині біля світлого седана з яскравим написом «Ексклюзивна безпека». Через обертальні маячки та сліпучі фари прибулим було погано видно.

Кетрін вискочила з машини і прожогом кинулася до будинку. Ленґдон накинув сумку на плече, не встигши замкнути її, і підтюпцем побіг за Кетрін через галявину до відчинених парадних дверей. А позаду Ленґдона чвиркнув електронний замок — то агент Гартман замкнув джип і поспішив слідком.

Пристрибом піднявшись сходами, Кетрін кинулася через парадні двері й зникла у будинку. Ленґдон перетнув поріг за нею і побачив, як вона вже проминула хол і побігла на звук голосів. Попереду виднівся обідній стіл, за яким спиною до них сиділа жінка у формі охоронця.