На обличчі дівчинки з’явився занепокоєний вираз, але вона не перервала читання зі знайденої веб-сторінки.
— Щоб сховати цю мудрість від людей лихих і недостойних, древні закодували свої знання, приховавши могутні істини під покровом метафоричної мови символів, міфів та алегорій. І донині ця зашифрована мудрість оточує нас повсюдно. Вона закодована у нашій міфології, нашому мистецтві та окультних працях древності. На жаль, сучасна людина втратила здатність дешифрувати це складне мереживо символів... і тому цю велику істину загублено.
Соломон уважно вислухав дівчинку.
— Це все?
Вона знічено завовтузилася у кріслі.
— Та ні, є ще дещо. Трохи.
— Я так і думав. Будь ласка, розкажіть нам.
Дівчинка трохи завагалася, але потім прокашлялася і продовжила:
— Згідно з легендою, мудреці, що колись давно зашифрували
Соломон задумливо посміхнувся.
— Та ото ж...
Дівчинка знітилася, певно, пошкодувавши, що кинула виклик запрошеному промовцеві, але таки дочитала інформацію на веб-сторінці:
— Легенда стверджує, що
Дівчинка вимкнула свій мобільний і знічено опустилася в крісло, очікуючи глузливої, нищівної відповіді.
Після тривалої тиші ще один учень підняв руку.
— А ви самі вірите у це, містере Соломон?