Коли він відчинив двері, з екрана на нього дивилася підстаркувата жінка, яка із захопленням розповідала доньці про переваги нового мийного засобу й ніжно обіймала її за плечі. Ті, що стояли біля дивана, не почули, як він увійшов. Смаглявий хлопець дивився, як невисокого зросту мужчина, тримаючи за стегна дівчину, заганяв їй у щілину свого члена й задоволено харчав. Сам гладив їй груди і ритмічно дрочив собі, бризкаючи спермою на покривало.
— Це кінець, сволото, — Марк звів замок і міцно стиснув руків'я.
— Бля, — той невисокий штовхнув Дашу на диван, і, враз зрозумівши, що зброї в кишенях немає, розгублено кліпнув очима і, стиснувши кулаки, кинувся на Марка. Постріл. Куля влучила в голову, кров бризнула на шкірянку і на груди смаглявого. Тіло впало на килим і завмерло.
— Не надо, — Рома похапцем одягав штани й витирав вільною рукою кров, його добряче трусило.
— Сядь на землю, руки тримай перед собою! — Той виконав наказ. Марк підійшов до Даші, вона ніяк не реагувала на те, що відбувається. — Що з нею? — він з усього маху вдарив смаглявого кулаком в обличчя, аж тому хруснули зуби.
— Ее накачали наркотой, — він виплюнув кілька зубів і благально дивився на Марка, в його очах він прочитав страх, а ще помітив, як модні блакитні джинси смаглявого враз змокли біля ширінки.
— Хто все це зробив? — розірвав на собі сорочку й заходився витирати Даші вагіну.
— Это Макс все знает. С ним связывались и сказали убить парня по имени Марк.
— Це я, Марк, — плеснув кілька разів Дашу по щоках, та прийшла до тями і бездумно оглядала кімнату й тих, хто був поряд із нею. Її погляд ні на чому не затримувався. Вона геть не розуміла, що відбувається.
— Хто вам здав мене? — приклав пістолет смаглявому до лоба.
— Мартина, подруга ее. Она с Максом корешилась. Они с одной тусовки вроде. Не убивай, Марк! — у нього текло з носа, і різкий неприємний запах свідчив, що хтось наклав у штани. — Я — могила. Слышишь? Могила!
— Ти що, обісрався? — Марк затулив рукою ніс. — Не треба так боятися смерті, вона все одно рано чи пізно прийде, — відступив на кілька кроків і, дивлячись смаглявому просто в очі, натиснув на спусковий гачок.
Потім він закинув Дашу собі на плечі й вийшов у коридор. Переступив через мертве тіло, яке лежало на сходах, пройшов через хол і вийшов надвір. Хвіртка була замкнена на защіпку, відчинив. Машину геть укрила роса. Поклав непритомну дівчину на заднє сидіння і, подивившись на годинник, увімкнув запалення. Починало світати. На трасі не було ані машин, ані даішників. Він повернув у бік Києва і, наступивши на педаль газу, спостерігав, як повільно повзе вгору стрілка спідометра. Пістолет він витер і вклав у руку Максові. Їх знайдуть увечері наступного дня. Справу замнуть, оскільки будинок, де сталися вбивства, належить високопосадовцю з Міністерства внутрішніх справ, першому заступнику Бориса Мирческу, генерал-майорові Андрієві Шемченку. Один із четвірки був близьким другом генеральського сина. Саме він і залишився живим: куля пробила йому плече. Втім, дізнатися щось конкретне від нього не вдалося: він увесь час співав якихось пісеньок, засикався і, діставши зі штанів член, починав привселюдно дрочити. Романа відправили до психіатричної лікарні, де йому поставили невтішний діагноз. До світу нормальних людей смаглявий хлопчина не повернеться ніколи і ніколи не розкаже, що сталося в будинку тієї ночі.