(а бабусі з дідусями? — вони не допомагають)

Потому Авер’янов перенісся на чотири дні вперед і пригадав понеділкову розмову з Діаною у своєму кабінеті.

(…я більше не живу з чоловіком)

(…через це не встигла владнати деякі питання і з садочком…)

Він поцікавився, що за садочок, а вона відповіла… відповіла…

«Ну ж бо, давай, чорт забирай, пригадуй номер!» — Григорій учепився руками за стіл.

Діана відповіла…

(номер…)

(номер двісті…)

(…двісті дев’яносто…)

«Ні!»

(номер двісті сорок дев’ять!)