Коли за чверть до шостої в школі закінчилися заняття, не менше дюжини хлопчаків помчали до «Червоного яблука», де вони могли купити тонни цукерок, які перебивають апетит, і цілі тюки квитків — швидше за все, на футбол, з огляду на пору року. Двоє хлопчаків сперечалися про щось, і їхні аури — одна зелена, а інша тріпотливо жовтогаряча — ущільнилися, стискаючись, а по полю замиготіли, здіймаючись угору, спіралі яскраво-червоних ниток. «Бережися!» — подумки крикнув Ральф хлопчині, оточеному жовтогарячим «конвертом», якраз за секунду до того, як зелений хлопчик, кинувши підручники, заїхав тому в щелепу. Вони зчепилися, кружляючи в незграбному танці агресії, потім упали на тротуар. Дітвора, заохочуючи, моментально обступила їх, і над ними почав формуватися лілово-червоний купол. Ця конфігурація, що повільно оберталася проти годинникової стрілки, здавалася Ральфові одночасно відразливою і прекрасною, і він подумав про те, яка на вид аура над справжнім бойовищем. Ральф вирішив, що на це питання йому не хочеться знати відповіді. Як тільки жовтогарячий, осідлавши зеленого, заходився товкти супротивника, із супермаркета вийшла Сью й закричала, щоб хлопці припинили битися. Жовтогарячий неохоче відпустив зеленого. Той, зображуючи безпристрасність, обтрусився й увійшов у магазин. Він нишком кинув оком через плече, щоб переконатися, що суперник не зіпсував справленого ефекту. Частина дітей пішла услід за зеленим, певно, маючи намір поповнити запаси, інші скупчилися навколо жовтогарячого, вітаючи того з перемогою. А над ними невидима лілово-червона поганка розривалася на шматки. Так очищається затулене хмарами небо перед сильним вітром. Шматочки рвалися, витончувались і зникали.

«Вулиця — це карнавал енергії, — подумав Ральф. — Енергії, виділеної цими хлопчаками за дев’яносто секунд двобою, вистачило б для освітлення Деррі на весь тиждень, а якби люди могли вловлювати енергію, яку виділяє юрба — внутрішню енергію грибоподібної хмари, — її, можливо, вистачило б на освітлення всього Мена впродовж цілого місяця. Уяви собі видовище світу аур на Таймс-сквер за дві хвилини до опівночі в новорічну ніч?»

Ральф не уявляв, та й не хотів. Він підозрював, що побачив лише краєчок настільки могутньої сили, що в порівнянні з нею вся ядерна зброя, створена з 1945 року, видасться іграшковими пістолетиками, з яких діти стріляють по порожніх консервних бляшанках. Сили, достатньої для знищення Всесвіту… Або для створення нового.

7.

Ральф піднявся до себе, поклав в одну каструлю консервовані боби, а в іншу кілька сосисок і почав метатися по кімнатах, клацаючи пальцями, куйовдячи волосся, чекаючи, коли ж буде готова його холостяцька вечеря. Утома, що невидимим каменем висіла на ньому з середини літа, відступила; він почував себе сповненим невгамовної, нестримної енергії, він був повен нею. Напевно, саме тому людям так подобаються бензедрин і кокаїн, ось лише коли дія цієї сили закінчиться, людина буде почувати себе вичавленим лимоном — скоріше використаним, ніж користувачем.