(— По-перше, у тій сфері існування, в якій живете ви, є лише чотири константи життя, що накладаються

(--------)

одна на одну. Ці чотири константи такі: Життя, Смерть, Визначеність та Випадковість. Для вас усі чотири слова мають свій сенс, але тепер ваше уявлення про Життя й Смерть трохи змінилося, чи не так?)

Луїза й Ральф зніяковіло кивнули.

(— Лахесіс і я — посланці Смерті. Це робить нас фігурами, що вселяють жах у шот-таймерів. Навіть ті, хто робить вигляд, що приймає нас і наше завдання, відчувають страх. Нас іноді зображують у вигляді кістяків або чудовиськ у балахоні з каптуром, що прикриває обличчя.)

Клото обхопив маленькими рученятами обтягнуті білим плечі й зробив вигляд, що тремтить. Бурлеск настільки вдався, що Ральф посміхнувся.

(— Але ми не лише посланці Смерті, Ральфе й Луїзо, ми також і посланці Визначеності. А тепер слухайте уважно, щоб не зрозуміти мене перекручено. Серед вас є ті, хто вважає, що все, що відбувається, наперед визначене, і ті, хто думає, начебто всі події є лише випадковими збігами обставин. Правда ж полягає в тому, що життя — це і випадковість, і визначеність, хоча й не в однакових пропорціях. Життя — це як)

Тут Клото замкнув руки в коло, немов дитина, що намагається показати форму земної кулі, і всередині цього кола Ральф побачив блискучий образ: тисячі (а може, й мільйони) гральних карт просипалися різномастим дощем чирви, піки, хрестів і бубни. Ральф бачив і джокерів у цій величезній колоді; їх було не так багато, щоб вони могли утворити власну колоду, але якщо казати про пропорції, то їх було набагато більше ніж два або три джокери, що входять до складу звичайних гральних карт. Кожен джокер посміхався й на кожному була панама з відкушеним півмісяцем.

У кожного в руці був затиснутий іржавий скальпель.

Ральф великими круглими очима глянув на Клото. Той кивнув.

(— Так. Не знаю, що саме ти побачив, але знаю, що саме це я й намагався пояснити. Луїзо? А ви зрозуміли?)

Луїза, яка полюбляла карточні ігри, кивнула, сполотнівши:

(— Атропос — джокер у колоді. Саме це ви й хотіли сказати).

(— Він посланець Випадковості. Ми, Лахесіс і я, служимо тій, іншій, силі, яка відповідає за більшість подій, що відбуваються в житті як окремої людини, так і більшого потоку. На вашому рівні споруди, Ральфе й Луїзо, кожна істота смертна, і її час визначений. Це не означає, що дитина, щойно народившись, носить табличку з написом: «ПЕРЕРІЗАТИ ПРОМІНЬ ЖИТТЯ У 84 РОКИ, 11 МІСЯЦІВ, 9 ДНІВ, 6 ГОДИН, 4 ХВИЛИНИ І 21 СЕКУНДУ». Про таке смішно й думати. І все ж відпущений час, зазвичай, відмірюється наперед, і, як ви вже могли переконатися, людські аури, крім основних своїх функцій, діють ще і як годинники.)