— Гроші й записник пов’язані, — говорить Джером. — Сауберс знайшов їх разом. Ви про це думаєте, так?
— Так, — киває Ходжес.
— І вміст записника коштував великих грошей, тільки продавець рідкісних книг, що поважає себе, не підійшов би до неї й на…
— Є! — волає Холлі, від чого вони обидва знову підстрибують. «Мерседес» кидає вбік. Хлопець у сусідньому ряду роздратовано сигналить і робить недвозначний жест рукою.
— Є що? — запитує Джером.
— Не
Поки вона читає, Ходжес виїжджає з магістралі на Ловер-Мейн.
«З абсолютною впевненістю можна стверджувати, що грабіжникам потрібно було щось більше, ніж гроші. „Імовірно, вони прихопили якісь записники із записами, які вів містер Ротстайн, віддалившись від публічного життя“, — повідомило нам джерело, близьке до слідства. Те ж джерело висунуло припущення, що записники, існування яких учора було підтверджено домоправителькою Джона Ротстайна, можуть мати високу вартість на чорному ринку».
Очі Холлі горять. У неї один із тих божественних періодів, коли вона абсолютно забуває про себе.
— Грабіжники сховали їх, — говорить вона.
— Сховали гроші, — уточнює Джером. — Двадцять тисяч.
—
31
31
Морріс, похитуючись, підходить до дверей магазину, серце калатає, у скронях стукає. Він опускає пістолет Енді в кишеню курки, бере книгу з одного з виставкових столів і притискає до підборіддя, щоб витерти кров. Це можна було б зробити рукавом, і він майже так і зробив, але вчасно схаменувся. Йому доведеться вийти на люди, і він не хоче це робити, забруднившись кров’ю. У пацана на штанях теж залишилася кров, але це нічого. Це навіть добре.
«Я думаю знову, і пацану теж краще знову почати думати. Якщо він думає, я ще можу врятувати становище».