Він пройшов до краю дороги, аби мати змогу сховатися в тіні розлогих в’язів, якщо якийсь нічний сторож об’явиться поблизу. По правді, Луїс не думав, що таке взагалі можливо — це ж маленький цвинтар маленького міста, — але повністю відкидати подібну ймовірність було б украй нерозумно.

Луїс повернув на перехресті і, наближаючись до могили сина, з жахом зрозумів, що не може згадати, як виглядає Ґейдж. На мить він спинився, витріщаючись на ряди могил та насуплених пам’ятників, намагаючись хоч щось пригадати. У пам’яті виринали окремі риси: русяве волоссячко, все ще м’яке і світле, швидкі очка, маленькі білі зубки, невеличкий кривий шрамик на підборідді, який з’явився після того, як малий впав на сходах їхнього будинку в Чикаго. Він бачив окремі елементи, але зовсім не міг зібрати їх в одне ціле. Луїс бачив, як Ґейдж біжить до дороги, бачив, як він біжить на своє побачення з вантажівкою «Орінко», але голова малюка була повернута в інший бік. Чоловік спробував згадати, як виглядав Ґейдж, коли лежав у своєму ліжечку, зморений після запускання повітряного змія, однак перед очима стояла абсолютна пітьма.

Ґейдже, де ти?

Послухай, Луїсе, тобі коли-небудь спадало на думку, що ти робиш сину ведмежу послугу? Раптом твій син щасливий там, де він зараз? Що, як уся та дурня, в яку ти не вірив, — правда? Можливо, він серед янголів або просто міцно спить. І якщо він спить, то чи насправді тобі відомо, що буде, коли його розбудити?

Ох, Ґейдже, де ти? Я так хочу, щоб ти повернувся додому, до всіх нас.

Але чи справді він контролював власні дії? Чому він не міг пригадати Ґейджевого обличчя? Чому діяв попри всі застереження: Джадові слова, сни про Паскоу, стривоженість власного зраненого серця?

Луїс подумав про таблички на «Кладвишчі домажніх тварин», грубі кола яких спіраллю закручувалися у Таємницю, про холод, яким від них віяло. Навіщо він взагалі стоїть тут, намагаючись пригадати обличчя Ґейджа?

Він же зовсім скоро побачить його.

Надгробний камінь був перед Луїсом. Простий напис: «ҐЕЙДЖ ВІЛЬЯМ КРІД», а під ним дві дати. Він бачив, що сьогодні хтось приходив ушанувати пам’ять його загиблого синочка — на могилі лежали свіжі квіти. Хто б це міг бути? Міссі Дендрідж?