— Пизда тобі, старий! Повна пизда! — почвара Ґейдж здавлено реготав, видихаючи ядуче повітря в обличчя Джаду. — Я тобі такий пиздець влаштую! Я всім вам пиздець влаштую… я хочу!

Джад відхилився і схопив Ґейджа за зап’ястя. Шкіра малого злізла з його долоні, наче пергаментний папір.

Хлопчик витягнув скальпель з руки Джада, лишаючи на ній криваву смугу.

— ВСІМ… Я… ХОЧУ!

Скальпель опустився знову. Знову. І знову.

59

— Спробуйте тепер, мем, — мовив водій вантажівки. Він оглядав мотор машини, яку орендувала Рейчел.

Вона повернула ключ — «Шеветт» нарешті ожив. Водій вантажівки опустив кришку капота та підійшов до неї, витираючи руки великим синім носовичком. У нього було приємне рум’яне обличчя. Бейсболка з логотипом «Дайзартс Трак Стоп» зсунулася на потилицю.

— Велике вам дякую, — сказала Рейчел з очима на мокрому місці. — Просто не знаю, що б я без вас робила.

— Пусте! Це могла б полагодити і дитина, — посміхнувся водій. — Однак це було дивно. Взагалі ніколи не бачив, аби щось подібне ставалося з такими новенькими машинами, як ця.

— Чому дивно? Що з нею трапилося?

— Висмикнувся один із кабелів акумулятора. Ніхто в машині не копирсався, ви не знаєте?

— Ні, — відповіла Рейчел і знову подумала про те відчуття, яке недавно в неї виникло — вона потрапила на гумову стьожку найбільшої у світі рогатки.

— Мабуть, випав від трясучки, поки ви їхали. Але можете не хвилюватися, більше проблем з кабелями не буде. Я їх закріпив на совість.

— Ви не відмовитеся від маленької фінансової подяки? — боязко спитала Рейчел.

Водій зареготав:

— Не варто, мем! Нас же кличуть лицарями доріг, пам’ятаєте?

— Що ж… тоді дякую.