Светлый фон

Українець лежав і не рухався, намагаючись виловити у пошматованих уривках сну, які, неначе клубки туману, досі металися перед очима, проґавлену істину. Ліза Торнтон сказала, що, на її думку, причиною заворушень у Ґуаякілі стала отруєна невідомою психотропною речовиною риба, яка напередодні викинулася на узбережжя Еквадору і яку недобросовісні рибалки сплавили на ґуаякільському ринку. Хребтом шугонуло поколювання, немов від електричного розряду. Тимур Коршак захрипів, стиснувши пальцями ковдру.

отруєна невідомою психотропною речовиною

Риба…

Риба на західному узбережжі Еквадору…

Риба, яка викинулася з води.

Риба, яка викинулася з води

І попри те, що остання думка здавалася по-дитячому наївною та банальною, адже всім відомо, що риба не може викинутися з повітря чи виповзти із землі, Тимур ураз усе зрозумів.

ВОДА!

Його очі розширилися, подих перехопило, і перед внутрішнім поглядом промайнуло кілька яскравих картин.

Перша — Джеймі Макака, мокрий від голови до ніг, відпльовуючись і чортихаючись, вилазить із підтопленої ґрунтовими водами ліфтової шахти, котра колись вела до підземної лабораторії.

(то там вода?)

то там вода?

(звісно, там вода)

звісно, там вода

Далі Тимур пригадав шкільні роки, уроки географії, на яких учителька розповідала про чинники, що формують земний клімат, зокрема про течії, про могутні океанські течії, а серед них — про течію Гумбольдта, яка проходить уздовж берегів Чилі та Перу, підіймається до узбережжя Еквадору, після чого повертає на захід. Усе живе прямує за течією з півдня на північ: течія несе за собою планктон і поживні речовини, за планктоном іде риба, а за рибою — великі ссавці.

По тому українець пригадав статтю на «Українській правді» — «Вчені не з’ясували причину найбільшого в історії викиду риби та морських ссавців на узбережжя Еквадору», — а також слова Лізи Торнтон про те, що «сутінкові», майже напевно, потруїлися рибою, яку рибалки з прибережних сіл назбирали до того, як місце викиду встигли ізолювати.

Насамкінець Тимур Коршак побачив перед собою малюнки на стінах будівель у Сан-Педро та розсипи принесених з узгір’їв камінців на шляху до примітивного колодязя. Раптово Тимур зрозумів, чому Оскар Штаєрман із таким завзяттям малював на стінах фрактали. Із тієї ж причини, чому знавісніли кілька тисяч жителів Ґуаякіля, — він був зараженим. А заразився Штаєрман, оскільки пив ту саму воду, що затопила підземний цех «NGF Lab».

— От чо-о-орт! — Тимур ривком сів на матраці. — Ріно! — глянув, що диван порожній, і гукнув голосніше: — РІНО!

Двері прочинилися, до кімнати зайшов Ґроббелаар. За ним протиснувся Джеймі. Ріно насторожено косив оком на коротуна, та Тимур цього не помітив.