Светлый фон

О 6.20 Фінлі заснув у своєму кріслі й похропував біля Бакстер, якій тепер перейшло його виснажливе завдання. Спираючись на опис Едмундса, чималу кількість людей можна було виключити через серйозність їхніх поранень, однак із першої тисячі людей, яких вони переглянули, їм вдалося виокремити перелік з двадцяти шести прізвищ.

Хтось кашлянув.

Бакстер підняла погляд і побачила, що біля неї стояв неохайний чоловік у кепці.

— Маю документи для детектива Едмундса, — сказав він, вказуючи на вантажний візок позаду, на якому були акуратно складені ще сім архівних коробок.

— Так, насправді він щойно…

Бакстер побачила, як Едмундс розлючено швиргонув коробкою через усю кімнату.

— Знаєте що? Чому б вам просто не залишити це мені? — посміхнулася вона.

Коли Бакстер зачинила за собою двері, їй на голову посипалися папери.

— Я не бачу того, що там у біса бачив він! — розчаровано викрикнув Едмундс. — Що він знайшов?

Едмундс згріб із підлоги купку паперів й кинув їх у Бакстер.

— Ані відбитків, ані свідків, ані зв’язків між жертвами… нічого!

— Гаразд, заспокойся. Ми навіть не знаємо, чи те, що знайшов Вульф, і досі тут, — сказала Бакстер.

— І ми ніяк не можемо цього перевірити, тому що він забрав висновки криміналістів, а сьогодні клята неділя, тож ніхто не працює, — Едмундс різко опустився на підлогу.

Схоже, він був геть виснаженим, і його чорні очі виглядали гірше, ніж будь-коли. Він ляснув себе по голові.

— У нас немає часу на моє отупіння.

Бакстер починала усвідомлювати, що вже й без того значний внесок у справу її нового напарника був керований не егоцентричною показовістю чи прагненням довести, що Едмундс є частиною команди, а непосильним тягарем, якого він узяв на свої плечі, який був на межі одержимості й наполегливого небажання поступитися контролем комусь іншому. Бакстер припустила, що за таких обставин було б не зовсім доречним говорити йому, як сильно він нагадував їй Вульфа.

— Тобі привезли якісь коробки, — сказала Бакстер.

Едмундс спантеличено глянув на неї.

— Ну то чому ти відразу не сказала? — підводячись, промовив він і вилетів із кімнати.