— То гадаєте, ЛЕБІДЬ десь тут?

МАРБЛ кивнув.

— Як нам знайти його?

МАРБЛ знизав плечима.

— Я подвою зусилля, щоб вичислити його. А тим часом придивіться до резидента Гóлова у Вашингтоні. Він у тому статусі, щоб зустрічатися з керівниками. А ще він справжня britva — небезпечний, як ніж у вуличній бійці.

Він встав, підійшов до вікна й виглянув надвір, понад вулицею.

— Стільки ігор, — сказав він до міста, що розкинулося знизу, — стільки небезпек. Я дуже радітиму, коли це все скінчиться.

— Оскільки ми вже заговорили про небезпеку, — сказав Нейт, — який ваш статус? Ви в безпеці? Що вони роблять, щоб знайти свій витік?

Нейт уникнув слова krot — кріт — з усіма його конотаціями.

— Прибережу це для нашої наступної зустрічі, — сказав МАРБЛ, поглянувши на годинник. — Це не терміново, тож може почекати.

МАРБЛ повернувся, підійшов до ліжка й одягнув пальто. Нейт розрівняв перекручений комір старшого чоловіка, поплескав його по плечу. Їм більше не треба хвилюватися через metka… МАРБЛ тепло поглянув на нього.

— Найзахопливішу тему — тобто мене — ми зможемо обговорити за два дні. Конференція закінчується ополудні. Зможемо повечеряти й розмовляти хоч цілу ніч.

Він знову виглянув з вікна.

— Люблю це місто. Хотів би колись оселитися тут.

— Колись так воно і станеться, — сказав Нейт, думаючи, що навряд чи МАРБЛу дозволять переїхати сюди. Все залежатиме від того, як він вийде на пенсію, точніше — чи доживе він до пенсії.