— Авжеж, ми розраховуємо й на це, — сказав Бенфорд. — Але ви будете змушені діяти окремо, лишатися на різних орбітах.

Домініка кивнула.

— А ще колись настане той день, коли тобі доведеться зайняти його місце.

Домініка знову кивнула.

— От тільки, щоб це все справдилось, треба, щоб ти вийшла на зв’язок із Ясенєвом, зробила терміновий дзвінок. Ти злякана, зморена, когось підкупила, скажімо, ветеринара чи фармацевта, щоб той зашив тобі ногу. Ти настільки знесилена і розсерджена, що тобі байдуже щодо правила не говорити відкрито по телефону. Спецпризначенець-убивця з Центру мало не вбив тебе. Молодому Нейту пощастило викрутитися. Важливо, аби вони повірили, що Нейт убив його. Ти перебуваєш у бігах, у тебе на хвості поліція, на тебе полюють американці. Тож дзвониш своєму любому дядькові Вані, щоб урятував тебе.

— Розумію, — сказала Домініка. — Gospodin Бенфорд, а ви впевнені, що всередині вас не сидить маленький росіянин?

— Навіть уявити собі такого не можу, — сказав Бенфорд.

— Я б не здивувалася, якби це виявилось правдою, — сказала вона.

— Ти маєш зробити ще дещо, — сказав Бенфорд. — Під час дзвінка потрібно посіяти дезінформацію, ти розумієш це слово?

— Dezinformacia, так, — сказала Домініка.

— Саме так. Операція проти Нейта провалилася, але тобі все ж удалося дещо з нього витягнути.

— Що мені треба сказати… у цьому obman, у цій омані? — сказала Домініка.

— Ви посварилися, все ще пам’ятаючи про Холодну війну, все ще шпигуючи одне за одним. Нейт проговорився, що в Сполучених Штатах щойно спіймали важливого російського шпигуна, високопоставлену особу, якою активно керували з Центру.

— Це правда? — спитала Домініка.

«Мабуть, у Вані зараз кризовий момент, — подумала вона. — Мабуть, у нього зараз серйозні політичні проблеми».

— Чиста і беззаперечна правда, — сказав Бенфорд. — Ти маєш сказати їм, що Нейт розповів тобі, ніби Центр намагався заплутати пошуки крота, поширивши чутки, що той переніс операцію на оці. Фальшивий слід.

Бенфорд спинився.