Светлый фон

— Де він?

— Його теперішнє місце перебування невідоме, — сказав Діас, — але до того сьогодні ввечері він недвозначно дав нам зрозуміти, що хоче, аби ви були в безпеці.

— Якщо це так, — мовив Ленґдон, виринувши з задуми, — то доправляти сеньйориту Відаль зараз до палацу буде фатальною помилкою.

Фонсека різко розвернувся.

— Що ви сказали?!

— Я не знаю, хто вам зараз віддає накази, шановний, — сказав Ленґдон, — але якщо принц щиро бажає своїй нареченій добра, то раджу уважно мене послухати.

Професор помовчав, а тоді з притиском продовжив:

— Едмонда Кірша вбили, щоби про його відкриття ніхто не дізнався. І той, хто змусив його замовкнути, не зупиниться, доки не завершить свою справу.

— Він уже все завершив, — буркнув Фонсека. — Едмонд мертвий.

— А його відкриття — ні, — сказав Ленґдон. — Презентація Едмонда цілком навіть жива і все ще може бути оприлюднена.

— То ось навіщо ви прийшли в його квартиру! — втрутився Діас. — Ви хотіли її оприлюднити!

— Саме так, — мовив Ленґдон. — І тому на нас полюють. Уже не знаю, хто придумав заяву, ніби Амбру викрали, але, без сумніву, він відчайдушно намагався нас зупинити. Тож якщо ви з тих — з отих, хто хоче назавжди приховати відкриття Едмонда, — тоді можете просто викинути нас із сеньйоритою Відаль за борт, поки ще маєте змогу.

Амбра подивилася на Ленґдона, як на божевільного.

— Але! — продовжив Ленґдон. — Але якщо ви присягнули як агенти Королівської гвардії захищати королівську родину, зокрема й майбутню королеву Іспанії, то вам слід усвідомити: сеньйориті Відаль саме зараз набагато небезпечніше перебувати в палаці, де зробили таку заяву, через яку її ледь не вбили!

Ленґдон сунув руку в кишеню й витяг елегантну картку кольору слонової кістки з покриттям під льон.

— Раджу вам відвезти нас за адресою, вказаною тут!

Фонсека взяв картку, придивився і насупив брови:

— Ну це ж безглуздо!

— Там навколо загорожа, — промовив Ленґдон. — Ваш пілот може підлетіти, спустити нас чотирьох — і полетіти геть до того, як хтось узагалі зрозуміє, що ми там. Я знаю того, хто там за все відповідає. Ми можемо переховатися, і ніхто про це не здогадається, доки дамо всьому раду. А ви можете піти з нами.

— Я б почувався безпечніше у військовому ангарі в аеропорту.