Амбра скептично примружилася:

— Тобто?

— Нам просто треба знайти самого Вінстона — той комп’ютер, який зробив Едмонд. Якщо ми не можемо зв’язатися з Вінстоном опосередковано, то треба вийти на Вінстона прямо!

Амбра подивилася на нього, як на божевільного.

Ленґдон продовжив:

— Ти казала, що Едмонд створив Вінстона в таємному місці.

— Але ж воно може бути будь-де на Землі!

— Ні. Воно в Барселоні. Воно має бути тут. У Барселоні Едмонд жив і працював. А штучний інтелект — це один із його найновіших проектів, тож варто думати, що Едмонд зробив Вінстона тут.

— Роберте, навіть якщо це й так, це ж голка в копиці сіна. Барселона величезна. Це просто неможливо…

— Я можу знайти Вінстона, — сказав Ленґдон. — Я цього певен!

Він усміхнувся й поглянув униз на вогні міста.

— Може, це й звучить як шаленство, але, поглянувши на Барселону згори, я дещо зрозумів…

Дивлячись у вікно, він замовк.

— Можна докладніше? — зацікавившись, спитала Амбра.

— Я б мав це раніше побачити! — мовив він. — У Вінстоні щось є, якась інтрига, що мені не дає спокою всю ніч. Здається, я здогадався…

Ленґдон обережно поглянув на агентів Гвардії й упівголоса звернувся до Амбри:

— Ти готова просто повірити мені? Я переконаний, що зможу знайти Вінстона. Але річ у тому, що Вінстон без пароля нам нічим не допоможе. Наразі треба знайти рядок. Саграда Фамілія — наш великий шанс!

Амбра уважно подивилася на Ленґдона. Тоді здивовано кивнула, розвернулася до переднього сидіння й гукнула:

— Агенте Фонсека! Будь ласка, скажіть пілотові просто зараз відвезти нас до Сагради!

Фонсека розвернувся й люто подивився на неї.