«Релігії усі похмурі згаснуть & наука добра візьме трон». Так, звичайно, сорок п’ять. Ошелешений професор знову придивився до рядка.
— Едмонд точно казав «сорок сім», а не «сорок п’ять»?
— Так, однозначно.
Ленґдон перечитав слова. «Але ж це точно воно! — думав він. — Що ж я не врахував?»
Він уважно придивився до кожної літери в рядку. І майже в кінці побачив:
& наука добра візьме трон.
— Амперсанд ти порахувала? — запитав Ленґдон. — Знак, який Блейк написав замість «і».
Амбра дивно поглянула на нього й похитала головою:
— Та все одно літери бракує.
«А от і ні, — усміхнувся Ленґдон. — Це шифр у шифрі».
Ленґдона просто зачарувала хитра витівка Едмонда. Геній-параноїк дуже простим типографським трюком захистився навіть від того, хто міг би дізнатися його улюблений рядок — його ще треба правильно набрати!
«Значення амперсанда! — подумав Ленґдон. — Едмонд його пам’ятав».
Походження знака & — це була одна з перших речей, які на заняттях із семіотики Ленґдон розповідав студентам. Символ & — це логограма — буквально, картинка, яка позначає слово. Багато людей гадають, ніби цей знак якимсь чином походить він англійського сполучника «and», але насправді він пов’язаний із латинським et. Незвичайна форма знака «&» — це типографське змішання літер E і T — цю лігатуру нині можна розгледіти в комп’ютерних шрифтах на кшталт Trebuchet, в «&» якого чітко прочитується латинське коріння.
Ленґдон ніколи не забуде, що було через тиждень після того, як він розповів групі Едмонда про амперсанд: юний геній прийшов на пари у футболці з написом «Амперсанд дзвонив додому!»[77]
Тепер, стоячи над поемою Блейка, Ленґдон чітко уявив пароль Едмонда:
релігіїусіпохмурізгаснутьетнаукадобравізьметрон
«Квінтесенція Едмонда!» — подумав Ленґдон і швидко розкрив Амбрі сенс штуки, якою Едмонд забезпечив надійність свого пароля.
Коли Амбра почула, то засяяла такою усмішкою, якої від неї Ленґдон ще не бачив.
— Що ж, — мовила вона. — Тепер де ж нам сумніватися в тому, який Едмонд Кірш був ґік…
Вони розсміялися, відвівши душу на самоті в крипті.