Реба Макклейн була винна в тому, що їй подобався Френсіс Доларгайд. Беззаперечно винна.

Якби не сила його Становлення, якби не Дракон, він би ніколи не запросив її до себе додому. Він би не був здатен на секс. Чи був би?

«Господи Боже, чоловіче. Як до-о-о-обре».

Саме так вона й сказала. Вона сказала «чоловіче».

З мотелю виходив натовп після сніданку, проходив повз його фургон. Пусті погляди походжали ним своїми численними мініатюрними ніжками.

Він мусив подумати. Додому їхати було не можна. Він зняв кімнату в мотелі, зателефонував на роботу й назвався хворим. Номер йому дістався тихий і непримітний. Єдині прикраси – поганенькі картини з пароплавами. Ніхто не палив його поглядом зі стін.

Доларгайд не роздягаючись ліг на ліжко. На стелі блищала лущена штукатурка. Кожні кілька хвилин доводилося вставати в туалет. Його трусило, потім проймав піт. Минула година.

Йому не хотілося віддавати Ребу Макклейн Дракону. Він думав про те, що зробить із ним Дракон, якщо він не піднесе йому Ребу.

Сильний страх приходить хвилями. Тіло не може витримувати його протягом довгого часу. У важкому спокої між хвилями Доларгайд міг думати.

Як же позбутися цієї повинності й не віддати її Дракону? З голови не йшов один спосіб. Доларгайд підвівся.

Перемикач гучно клацнув у кахляній ванній кімнаті. Доларгайд подивився на стрижень для душової шторки – міцний шматок труби діаметром у дюйм119, прикручений болтами до стін. Він зняв душову шторку й повісив її на дзеркало.

Ухопився за трубу, підтягнувся до підборіддя на одній руці. Пальці ніг волочилися по стінці ванни. Достатньо міцна труба. І його ремінь також був достатньо міцний. Він зможе змусити себе до цього. Цього він не боявся.

Він обв’язав один кінець ременя навколо труби й затягнув на булінь. На кінці з пряжкою зробив зашморг. Товстий ремінь не хитався, він непорушно звисав із міцною петлею.

Доларгайд присів на кришку унітаза й подивився на ремінь. Ривком упасти не вийде, та він упорається. Він зможе не підводити руки до зашморгу, доки взагалі не лишиться сил рухатися.

Але як він пересвідчиться, що його смерть подіє на Дракона – тепер, коли вони з Драконом стали Двома, а не Одним? Може, і не подіє. Як він знатиме, що Дракон залишить її в спокої?

Певно, його тіло знайдуть тільки за кілька днів. Вона почне гадати, куди він подівся. Чи встигне вона за той час з’їздити до нього додому й навпомацки пошукати Доларгайда? Піти нагору, навпомацки пошукати й отримати сюрприз?

Великий червоний дракон цілу годину вивергатиме її плоть сходами до першого поверху.