– Індіанаполіс і досі бабрається з опитуванням газетярів і перевіркою станцій Servco Supreme, – мовив він.

– Ти будеш це дивитися чи ні? – спитав Ґрем.

До кінця двохвилинного фільму Кроуфорд мовчав.

– Чудово, вона впіймала окунця, – зрештою сказав він. – А тепер за портрет…

– Джеку, ти побував у Бірмінгемі одразу після того, як усе сталося. Я туди доїхав тільки через місяць. Ти бачив будинок, поки то ще був будинок Джекобі. А я – ні. Поки я туди дістався, його вже обдерли й переробили на свій лад. А тепер, Бога ради, дай мені подивитися на цих людей, а потім я закінчу портрет.

Він запустив другий фільм.

У судовій залі на екрані виникла вечірка на честь дня народження. Родина Джекобі сиділа за обіднім столом. Вони співали.

Ґрем читав по губах: «З днем наро-о-одження тебе!»

Одинадцятирічний Дональд Джекобі дивився в об’єктив. Він сидів на протилежному кінці столу, а перед ним стояв торт. У скельцях окулярів відбивалися вогники свічок.

Збоку від нього згуртувалися брат і сестра й дивилися, як він задмухує свічки.

Ґрем посовався на місці.

Колихнувши темним волоссям, місіс Джекобі нахилилася вперед, упіймала кота й скинула його зі столу.

Ось місіс Джекобі принесла сину чималий конверт. За конвертом тяглася довга стрічка. Дональд Джекобі розліпив конверт і дістав велику листівку з привітанням. Поглянув в об’єктив і перевернув листівку. Там було написано: «З днем народження – йди за стрічкою».

Камера застрибала – оператор пішов за процесією на кухню. Ось двері на гачку. Униз до підвалу: спершу Дональд, потім решта, усі спускаються сходинками за стрічкою. Кінець стрічки прив’язано до керма десятишвидкісного велосипеда.

Ґрем запитав себе, чому велосипед не презентували надворі.

Швидкий перехід до наступної сцени – і Вілл отримав відповідь на своє питання. Зйомка надворі, де явно пройшов сильний дощ. У подвір’ї стояла вода. Будинок мав інший вигляд. Ріелтор Джієн змінив колір, коли ремонтував дім після вбивств. Прочинилися зовнішні двері до підвалу, і з них вийшов містер Джекобі з велосипедом у руках. Це був перший кадр із батьком за весь фільм. Вітер скуйовдив волосся, що він зачісував на лисину. Він урочисто поставив велосипед на землю.

Фільм закінчився першою обережною поїздкою Дональда.

– Це все до біса сумно, – сказав Кроуфорд, – але нічого такого, чого б ми не знали раніше.

Ґрем увімкнув фільм з початку.

Кроуфорд похитав головою, дістав із портфеля якісь папери й почав читати їх при світлі вузенького ліхтарика.