Ріццолі відчула, як спалахнули її щоки. Подумала — невже Фрост так само думає про неї?

— До того ж вона постійно втомлена, — вів далі Двейн. — Плаче з будь-якої причини. То спина болить, то ноги. Щодесять хвилин до туалету бігає. — Він знизав плечима. — Мені здається, я ще й непогано даю собі раду з усім цим.

— Який співчутливий, — зауважив Фрост.

Сарм’єнто раптом повісив слухавку й вийшов із кімнати. Тоді вони побачили через вікно, як він просунув голову в кімнату для допитів і зробив Лайджетту знак. Обидва детективи вийшли. Двейн лишився за столом сам. Подивився на годинника, посовався на стільці, глянув у дзеркало й насупився. Дістав із кишені гребінця і став вовтузитися із зачіскою, аж поки кожне пасмо волосся не лягло ідеально. Невтішний чоловік готується до зйомок для випуску новин о п’ятій.

Детектив Сарм’єнто повернувся до Ріццолі й Фроста, багатозначно їм підморгнув.

— Піймався, — прошепотів він.

— Що у вас на нього?

— Ви дивіться.

У вікно вони побачили, що Лайджетт повернувся до кімнати. Він зачинив двері й став, пильно дивлячись на Двейна. Первіс завмер, але було помітно, як на шиї над комірцем сорочки тріпотить його пульс.

— То що, — сказав детектив. — Не хочете зараз сказати мені правду?

— Про що?

— Про ті дві ночі в готелі «Краун Плаза».

Двейн засміявся — за цих обставин така реакція була зовсім недоречна.

— Я не знаю, про що ви.

— Детектив Сарм’єнто щойно говорив із готелем. Вони підтвердили, що ці дві ночі ви провели в них.

— От бачите? Я ж казав…

— Що за жінка була з вами, Двейне? Білява, приваблива. Снідала разом із вами в їдальні обидва дні.

Первіс замовк. Глитнув.

— Ваша дружина знала про білявку? Це тому ви з Метті сварилися?