— Куди?

— Натик. У них зникла жінка.

Ріццолі похмуро глянула на нього.

— Вона…

Фрост кивнув.

— На дев’ятому місяці вагітності.

25

25

— Як запитаєте мене, — сказав детектив Сарм’єнто з поліції Натика, — то це чергова справа Лейсі Петерсон[22]. Шлюб розладнався, чоловік завів іншу на стороні.

— Він зізнався, що має коханку? — спитала Ріццолі.

— Поки ні, але я це відчуваю, розумієте? — Сарм’єнто стукнув по носі кінчиком пальця й зареготав. — Запах іншої жінки. «Певно, він і справді може таке внюхати», — подумала Ріццолі, коли Сарм’єнто вів їх із Фростом повз столи, на яких мерехтіли монітори комп’ютерів. Він був схожим на чоловіка, добре знайомого з ароматами жінок. Було щось таке в його ході — упевнених кроках крутого хлопця, у тому, як він звично відставляв руку вбік завдяки рокам, проведеним зі зброєю на правому стегні. Здавалося, усе в ньому наче кричить про те, що він коп. Баррі Фрост ніколи не поводився так самовдоволено. Поряд із високим темноволосим Сарм’єнто він зі своєю вірною ручкою та записником скидався на бляклого офісного працівника.

— Зниклу жінку звати Матильда Первіс, — сказав місцевий детектив, узявши зі столу теку й простягнувши її Ріццолі. — Тридцять один рік, європеоїдної раси. Сім місяців тому вийшла заміж за Двейна Первіса. Він власник салону «БМВ» у нашому місті. Востаннє бачив дружину минулої п’ятниці, коли вона заїжджала до нього на роботу. Там вони, очевидно, посварилися, бо свідки бачили, як вона їхала звідти в сльозах.

— І коли він повідомив про її зникнення? — запитав Фрост.

— У неділю.

— До нього тільки через два дні це дійшло?

— Він сказав, що після сварки хотів, аби все охололо, тому поїхав до готелю й додому повернувся лише в неділю. Побачив у гаражі дружинине авто, а суботня пошта досі лежала в скриньці. От він і подумав, що щось не так. Ми прийняли заяву в неділю ввечері. А нині зранку побачили ваше попередження щодо зникнення вагітних. Я не певен, що це підходить під вашу тему. Мені більше схоже на класичну домашню сварку.

— Перевірили той готель, де він зупинявся? — запитала Ріццолі.

Сарм’єнто вишкірився.