— Є дух, котрий живе в усьому. Ось ми з вами сидимо за столом у будинку, якому кілька сотень років. За людськими мірками він солідний і давній. Проте він стоїть на місцині, чий вік обчислюється тисячами й тисячами років. Наш вплив на всесвіт — це не більше, як шепіт, і по всьому. Його фундаментальні властивості, його суперечливий характер світла й тіні, були визначені за багато тисяч років до того, як людина залишила на ній свої перші матеріальні сліди. Духи тих, хто пішов із життя раніше від нас, нікуди не поділися, вони — скрізь і довкола, вони включені в схему всесвіту, у його музику, якщо хочете.

Леоні зненацька відчула, як її лихоманить, і приклала руку до лоба. Утім, на її подив, він був липкий і холодний на дотик. Кімната колихалась, оберталась і змінювала обриси. Свічки, гості, слуги — усе розпливлося, втратило чіткі обриси й погойдувалося туди-сюди перед її очима.

Леоні спробувала повернути думки до теми, що її вони обговорювали, і відсьорбнула вина, щоб угамувати свої нерви.

— Музика, — мовила вона, і її голос долинув наче звідкись іздалеку. — А що ви скажете про музику, мосьє Беяр? — Вона побачила, як змінився на мить вираз його обличчя, і їй здалося, що він якимось чином збагнув невимовлене запитання, що крилося за її словами: — Чому мені, коли я сплю або входжу до лісу, чується у вітрі якась далека музика?

— Музика — це вид мистецтва, що полягає в певному впорядкованому розташуванні звуків і тиші, мадемуазель Леоні. У наш час ми звикли дивитись на неї як на розвагу, приємне заняття, але музика — це щось набагато більше. Уявіть собі натомість знання, виражене у звукових термінах, тобто в мелодії й гармонії; за допомогою ритму, себто темпу й розміру; за допомогою якості звука, тобто його тембру, динаміки й структури. Висловлюючись простіше, музика — це особистісна реакція на коливання, на флюїди.

Леоні кивнула.

— Я десь читала, що в певних ситуаціях музика здатна забезпечити зв’язок між нашим світом та сусіднім. Що індивідуум може потрапити з одного виміру до іншого. Як ви гадаєте, чи є якась правдоподібність у цих твердженнях, мосьє Беяр?

Він глянув їй у вічі.

— Немає такої схеми, придуманої людиною, яка б уже не існувала у світі природи, — відповів він. — Усе, що ми робимо, бачимо, пишемо, занотовуємо, усе це — лише відлуння глибоких і потаємних процесів, що відбуваються у всесвіті. Музика є невидимим світом, котрий став зримим за допомогою звука.

Леоні відчула, як серце її схвильовано тьохнуло й стислося. Вони поступово наближались до осердя проблеми. Від самого початку розмови Леоні відчувала, що настане той єдиний момент, коли вона зможе розповісти про те, як знайшла сховану в лісі каплицю, до якої її привели натяки на сокровенні таємниці, що їх вона вичитала в книжці. Такий чоловік, як Одрік Беяр, обов’язково її зрозуміє. І розкаже їй те, про що вона хотіла дізнатися.