— Гаразд, припустімо, що я з усім цим погоджуюсь, але ж до чого тут колода карт, мосьє Беяр? Якщо я вас правильно зрозуміла, вони можуть бути силою, спрямованою як на добро, так і на зло — залежно від обставин їхнього використання?

— Саме так. Так само, як, скажімо, меч, що може бути як знаряддям добра, так і знаряддям зла. І таким його робить рука, котра його тримає, а не сама криця, з якої він зроблений.

Леоні кивнула.

— А звідки походять карти? Хто перший намалював їх і для чого? Коли я вперше прочитала написане моїм дядьком, то зрозуміла, що він твердить про начебто здатність малюнків на стінах гробниці якимось чином полишати свої місця й утілюватися в картах.

Одрік Беяр посміхнувся.

— Якби це було так, мадемуазель Леоні, то існувало б лише вісім карт, а не повна колода.

Серце Леоні занило.

— І справді так. Я якось про це не подумала.

— Хоча, — додав він, — дещиця правди у ваших словах є.

— У такому разі, мосьє Беяр, чому на стінах видно саме ті вісім зображень? — Зелені очі Леоні знову заяскрились ентузіазмом. — Може, ті вісім зображень на стіні каплиці якраз і притягнув до себе мій дядько? Може, в іншій ситуації й під час іншого сеансу зв’язку між світами на стінах могли б проступити зовсім інакші зображення?

На обличчі Одріка Беяра повільно розпливлася поблажлива посмішка.

— Карти меншого достоїнства, іншими словами — прості гральні карти, уперше з’явилися в ті лихі часи, коли люди, спонукані релігією до вбивств, гноблення та викорінення єресі, укинули світ у кривавий хаос.

— Це ви про альбігойців? — спитала Леоні, пригадавши розмови між Анатолем та Ізольдою про трагічні події тринадцятого сторіччя в Лангедоку.

Старий заперечно похитав головою.

— Гай-гай, мадемуазель А еоні! Якби ж то жорстокі уроки засвоювались доволі швидко! На жаль, це не так.

Раптом Леоні, враженій нотками значущості в голосі Беяра, здалося, ніби за його словами сховано мудрість, що сягає вглиб століть. І їй, доти байдужій до історії, раптом страшенно закортіло дізнатися більше про події минулого, про те, як один наслідок тягнув за собою інший.

— Я маю на увазі не альбігойців, мадемуазель Леоні, а пізніші релігійні війни, конфлікти шістнадцятого сторіччя між католицьким домом Гізи й гугенотським домом Бурбонів — назву його так для простоти пояснення. — Беяр розпачливо здійняв руки вгору та знов опустив їх. — Як зазвичай — і, гадаю, так буде завжди, — релігійні вимоги неодмінно супроводжувались вимогами майновими й територіальними.

— І карти з’являються саме в той історичний період? — хутко промовила Леоні.