Светлый фон

— Якщо немає жодного іншого виходу, то це доведеться зробити, — тихо відказав старий. — І я боюся, що такий час настав.

Леоні відчула, як її серце закалатало з шаленою швидкістю.

— Їдьмо зараз. Негайно. — Їй раптом стало страшенно незручно у своїх важких зимових спідницях і шерстяних панчохах. Вони стали якісь кусливі й неприємні на дотик. Здавалося, прикрашені перлинами гребінці, подарунок Ізольди, впилися їй у голову наче зуби якоїсь кровожерної істоти. — Їдьмо. Зараз же.

Раптом їй пригадалися перші щасливі тижні в Домен де ля Кад — у компанії Анатоля й Ізольди — перед тим, як упало лихо. Пригадалося, що тієї далекої осені 1891 року вона — після яскравих вогнів Парижа — понад усе боялася непроглядної темряви.

Як давно то було!

Леоні була тоді зовсім іншою людиною, невинним дитятком, котрого ще не торкнулися морок і горе. Сльози затуманили їй очі, і вона заплющила їх.

Гупання кроків у залі раптово перервали її спогади. Леоні рвучко скочила на ноги й обернулась у напрямку шуму — і саме цієї миті двері з грюкотом розчинились і в кімнату влетів Паскаль.

— Мадамо Леоні, сеньйоре Беяр! — вигукнув він. — Тут… якісь чоловіки. Вони вже проникли в маєток, вибивши браму!

Леоні підбігла до вікна. Удалині вона побачила низку палаючих смолоскипів, які золотими й охровими цятками мерехтіли на тлі чорного нічного неба.

А потім, уже зовсім близько, почувся дзенькіт розбитого скла.

 

РОЗДІЛ 94

РОЗДІЛ 94

РОЗДІЛ 94

 

Луї-Анатоль, вирвавшись із рук Маріети, вбіг у кімнату й кинувся в обійми Леоні. Його нижня губа тремтіла, він був блідий, проте намагався не показувати свого страху й навіть спробував осміхнутися.

— Хто вони? — спитав він тоненьким голосочком.

Леоні міцно притиснула його до себе.

— Погані люди, мій маленький.

Вона повернулася до вікна й стала вдивлятись у темряву, притуливши руку до скла, щоб світло не заважало бачити. Натовп був іще далеко, але прудко наближався до будинку. Кожен нападник тримав в одній руці смолоскип, а в іншій — якусь зброю. Вони були схожі на армію, що виходить на передові позиції. Леоні подумала, що ці люди лише чекають наказу Константа.