Перші ж гарматні постріли розладнали лави дивізії Гульбаха. Націсти, сторопілі від несподіванки, спочатку не могли зрозуміти, звідки по них б'ють із гармат. А потім вирішили: не з Трієста ж їх атакують!.. І почали займати позиції, щоб дати відсіч партизанам, які, на їх думку, наступали з гір, та не встигли націсти приготувати гармати, як по них знову вдарили з гармат і мінометів. Один із снарядів влучив у грузовик з боєприпасами, і багато гітлерівців поплатилося життям… Гульбаху стало ясно, що партизанам добре було видно їхні позиції, і він наказав тимчасово відступити до Трієста. Карранті, правда, говорив йому, що партизанів у горах не так багато, та лізти на рожен не варт: коли вже вони осмілились виступити проти дивізії Гульбаха — виходить, на щось розраховують!

Націсти відступили, і тут повною мірою почалося здійснення плану Сергія Миколайовича. Підпустивши гітлерівців якнайближче, партизани, зосереджені в передмістях Трієста, ринулись в атаку. Невеличкими групами вони вривалися з різних боків у лави націстів, одразу ж відступали й нападали знову. Дії партизанів підтримував безперервний вогонь гармат і мінометів.

У центрі відважно бився загін Анрі Дюеза: партизани закидали націстів гранатами. На одному з флангів косив гітлерівців з автоматів загін здорованя-болгарина. Сільвіо гасав серед німців на своєму броньовику, збивав їх з ніг, давив, розстрілював. Зробивши свою справу, він зникав, а потім знову з'являвся в іншому місці.

Кінець кінцем у націстів створилося враження, що противник кинув проти них великі сили. А партизанів було всього двісті чоловік, двісті сміливих борців за волю!

Гульбах, нарешті, збагнув, що гармати б'ють по них лише з боку Трієста. Перше, що спало йому на думку, — це те, що Карранті зрадив їх: постарався зробити так, щоб німці вивели з міста свої війська, і відкрив Трієст для союзників, які висадили десант. Дивізії було дано наказ відійти в напрямі гір і там укріпитися: діставши перепочинок, легше буде розібратися, що відбувається в тилу дивізії. Та відступ до гір не дав німцям нічого доброго. Танки, наскочивши на міни, підірвалися; дороги під ногами фашистів здибилися від вибухів. З трієстинських передмість і далі били гармати й міномети; загриміли постріли й з боку гір.

Розлючений Гульбах наказав своєму авангарду повернути далекобійні гармати на Трієст.

Коли гармати Гульбаха почали бити по Трієсту, Ферреро віддав загонам наказ припинити вогонь і непомітно відійти. Завдання було виконане: карателів розгромлено. Дорогою ціною заплатили партизани за перемогу: з двохсот чоловік Анрі Дюез і здоровань-болгарин привели в бригаду тільки сорок. Та основні сили бригаді вдалося зберегти.