— Будемо, Натачо, будемо…

— Але ж людина не пляшка, — сказав Амара, не підводячи голови.

— Будемо шукати… Хоч надії ніякої… — хрипота перехопила горло Раджа.

— Так що, пліт розв'язувати? — спитав Даял.

Радж хитнув головою.

Саме враз було б підобідати, сонце давно ополудні. Натача знала, що ні Радж, ні Амара навіть не перекусили, крихітки зранку в роті не було. Але на пропозицію похитали головами. Носії мовчали, бо ніхто з ними, наймаючи, про харчі не говорив. І Натача погодувала зі своїх запасів тільки Абдулу і Тота.

5

— Он вони… Зуби Дракона… — кивнув Мамада вправо, навіть рукою показав. — Літні люди розказують… Рибалки якось спробували закинути сітки в озеро. Ледве втекли… Дракон так розгнівався, так плювався камінням навздогін… А потім не було чим шпурляти, так він зуби виплюнув.

Унизу, ніби на першому поверсі берега, панував кам'яний хаос, а праворуч, куди ткнув рукою носій, гостроверхих і тупих брил-скель було навалено купами.

З води теж стирчало кілька гострих, мов кипариси, зазубрин-шпеників. Чорні, височенні… Між ними було накидано і малих, ніби покришених. У закутках, лабіринтах і вимоїнах між ними море збивало білі коктейлі.

— Ми з Янгом не тут спускалися… Туди, ближче до табору, — сказав Амара.

Після переходу, видирання по каміннях усі дихали як загнані. Вантажу стало більше, довелося нести ще і Янгів акваланг, його запасні балони.

— Прийдемо і туди… Вірніше, вони підійдуть. Ви потроху переносьте і переносьте речі берегом, — звернувся Радж до носіїв. — А ми морем. Під водою пропливемо, а ви зверху дивіться, прибій дивіться… — і згріб жменею краплі з лоба. Хотіли з Амарою зекономити час, не скидали гідрокостюмів, але, видно, даремно: запарилися зовсім. Струмочки поту лоскітливо дзюрчали по жолобку на спині, по ногах. Хотілося швидше залізти в морську прохолоду, але було й небезпечно, у такому стані можна й простудитися.

Поміняли в аквалангах балони на запасні і полізли з ними вниз. А носії і Натача з Абдулою злазили повільніше, подавали одне одному руки, спускали речі. Поки попереносили все на більш-менш рівне місце і зробили перший привал, бачили, як випливали Радж і Амара, а потім зникли під водою надовго.

І тоді понесли речі на нове місце, ближче до табору, звідки ледь чутно долинало чахкання двигуна.

6